top of page

CJEU C-376/24 MT v FSMA: свобода слова чи інсайдерська інформація? Суд ЄС визначив межі для політиків

  • Owner
  • 8 лип.
  • Читати 3 хв
CJEU C-376/24 MT v FSMA
CJEU C-376/24 MT v FSMA

18 червня 2026 року Суд Європейського Союзу ухвалив рішення у справі C-376/24 MT v FSMA, яке вже називають одним із найважливіших прецедентів останніх років у сфері фінансового права Європейського Союзу.


У центрі спору опинилося питання, яке ще донедавна здавалося майже теоретичним: чи може політик законно розкрити інсайдерську інформацію під час публічного виступу, якщо це необхідно для суспільної дискусії?


Рішення Суду цікаве не лише юристам, які спеціалізуються на фінансових ринках. Воно визначає баланс між захистом цілісності ринку капіталу та одним із фундаментальних прав демократичного суспільства — свободою вираження поглядів.


Передумови справи

Спір виник у Бельгії після того, як політик під час публічного виступу повідомив інформацію, яка мала ознаки інсайдерської.



Національний регулятор фінансових ринків поставив питання про можливе порушення положень Регламент (ЄС) № 596/2014, який встановлює жорсткі правила щодо використання та розкриття інсайдерської інформації.


Разом із тим справа вийшла далеко за межі класичного застосування MAR. Перед Судом ЄС постало питання:


Чи може політичний виступ користуватися захистом свободи слова навіть тоді, коли під час нього розкривається інсайдерська інформація?

Що вирішив Суд ЄС?

Суд не погодився з підходом, за яким будь-яке розкриття інсайдерської інформації політиком автоматично означає порушення MAR. Навпаки, Суд підкреслив, що в окремих виняткових випадках таке розкриття може бути правомірним.


Для цього одночасно повинні бути виконані декілька умов: розкриття має бути безпосередньо пов'язане із виконанням політичних функцій; інформація повинна використовуватися для участі у дискусії з питання, що становить значний суспільний інтерес; розкриття має бути необхідним для досягнення цієї мети; воно повинно відповідати принципу пропорційності; особа не повинна отримувати економічної вигоди від такого розкриття; повідомлення не повинно переслідувати мету введення ринку в оману.


Таким чином Суд не створив нового винятку із MAR, а пояснив, як необхідно застосовувати вже існуючі гарантії основоположних прав під час тлумачення законодавства про ринкові зловживання.


Нове тлумачення статті 21 MAR

Найцікавішим аспектом рішення стало тлумачення статті 21 MAR.


До цього часу багато хто вважав, що передбачений нею захист свободи вираження поглядів стосується насамперед професійних журналістів. Однак Суд ЄС запропонував значно ширший підхід. Він зазначив, що свобода вираження поглядів у медіа не обмежується лише журналістською діяльністю.


За певних умов цей захист може поширюватися також: на політиків; інших учасників публічної дискусії; осіб, які беруть участь у суспільному обговоренні через засоби масової інформації.


Водночас Суд наголосив, що це не є абсолютним імунітетом. У кожній конкретній справі саме національний суд повинен оцінити всі обставини та встановити, чи було розкриття інформації справді необхідним для забезпечення суспільного інтересу.


Баланс між ринком і свободою слова

Фактично Суд сформував тест, який надалі застосовуватиметься у подібних спорах.


З одного боку, MAR покликаний забезпечити: чесність фінансових ринків; рівність інвесторів; довіру до фондового ринку.


З іншого боку, право ЄС одночасно гарантує фундаментальні права. Серед них особливе місце займають: свобода вираження поглядів; свобода інформації; демократичний плюралізм. Саме тому Суд підкреслив, що застосування MAR не може відбуватися із повним ігноруванням положень стаття 11 Хартії основоположних прав Європейського Союзу та стаття 10 Європейської конвенції з прав людини, які гарантують свободу вираження поглядів.


Чому це рішення є важливим?

Практичне значення цієї справи виходить далеко за межі політичної діяльності.


Вона стосується будь-яких ситуацій, коли необхідно знайти баланс між: захистом фінансових ринків; правом громадськості отримувати інформацію; свободою політичної дискусії; обов'язком держави забезпечувати чесність ринку.


Особливо актуальним це може бути у випадках: парламентських розслідувань; публічних виступів посадових осіб; журналістських викриттів; кризових ситуацій у банківській чи енергетичній сфері.


Свобода слова і значення для України

Для України ця справа також має практичне значення.


У процесі європейської інтеграції українське законодавство поступово наближається до норм ЄС щодо функціонування ринків капіталу та запобігання ринковим зловживанням. Водночас українська практика дедалі частіше стикається із конфліктом між вимогами прозорості, суспільним інтересом та обмеженнями щодо поширення інформації.


Підхід Суду ЄС демонструє, що навіть у сфері фінансового регулювання фундаментальні права не можуть бути повністю підпорядковані економічним інтересам. Завдання суду полягає саме у пошуку справедливого балансу між цими цінностями.


Висновок

Рішення у справі C-376/24 MT v FSMA є ще одним підтвердженням того, що право Європейського Союзу дедалі активніше інтегрує захист основоположних прав у спеціальні галузі регулювання.


Суд ЄС не поставив свободу слова вище за правила щодо інсайдерської інформації, але й не дозволив застосовувати MAR механічно. Натомість він сформулював принциповий підхід: кожне втручання у свободу вираження поглядів має оцінюватися крізь призму необхідності, пропорційності та суспільного інтересу.


Це рішення, без сумніву, стане одним із ключових орієнтирів для подальшої практики застосування MAR та розвитку європейського фінансового права.


Джерела: Рішення Суду ЄС у справі C-376/24 MT v FSMA та аналіз професора Filippo Annunziata.

Коментарі


Пост: Blog2_Post
bottom of page