Оператор мережі затягує приєднання – зловживання домінуванням? Єврокомісія щойно змінила правила гри і це стосується України
Енергетичне право · 8 вересня 2026 · Микола Шиян
Стаття має інформаційний характер, не є індивідуальною консультацією і ґрунтується на відкритих джерелах станом на 8 вересня 2026 року. Настанови Єврокомісії – акт м'якого права ЄС; він не має прямої дії в Україні. Про механізм, через який він усе ж впливає на українські спори, – окремий розділ нижче.
3 вересня 2026 року Європейська комісія ухвалила Настанови щодо застосування статті 102 Договору про функціонування ЄС до виключних зловживань домінуванням. Документ C(2026) 6118 final, 77 сторінок, 246 пунктів. Це перші повноцінні настанови Комісії з цієї теми – попередній акт 2008 року був лише документом про пріоритети правозастосування.
Для більшості читачів це новина з рубрики «антимонопольне право ЄС, цифрові ринки, Google і Apple». Саме так її подали й міжнародні юрфірми. Але якщо прочитати сам текст, а не огляди, видно інше: під кожним ключовим положенням про доступ до інфраструктури стоять енергетичні справи, а норма, яка десятиліттями захищала власників мереж від вимог конкурентів, тепер прямо обмежена.
Розберемо, що змінилося – і чому це має значення для виробника ВДЕ, який півроку не може отримати технічні умови.
Що саме ухвалено: реквізити
Параметр | Значення |
Назва | Guidelines on the application of Article 102 TFEU to abusive exclusionary conduct by dominant undertakings |
Тип | Повідомлення Комісії (Communication) – м'яке право |
Номер | C(2026) 6118 final |
Дата і місце | Брюссель, 3 вересня 2026 року |
Прес-реліз | IP/26/1769 від 03.09.2026 |
Обсяг | 77 сторінок, 246 пунктів, 494 виноски |
Одразу важливе застереження про чинність. Пункт 246 Настанов відкликає стару Guidance 2009 року (OJ C 45, 24.2.2009). Але відкликання діє не з дня ухвалення, а з 30-го дня після публікації Настанов в Офіційному віснику ЄС. Станом на 8 вересня 2026 року такої публікації немає – на EUR-Lex документ значиться як C/2026/6118 final, без реквізиту Офіційного вісника. Формально стара Guidance ще застосовується. Огляди юрфірм, які я бачив, цю деталь не згадують взагалі.
Настанови охоплюють лише виключні зловживання – ті, що витісняють конкурента з ринку. Експлуатаційні зловживання (надмірна ціна, несправедливі умови для контрагента) залишилися поза текстом; Комісія прямо зазначила, що продовжить їх переслідувати і може дати окремі настанови пізніше.
Чому це стосується України: ланцюг із трьох ланок
Настанови Єврокомісії не є джерелом права в Україні. Це правда, і на цьому міркування зазвичай зупиняються. Але для енергетики ланцюг довший.
Ланка перша – Договір про заснування Енергетичного Співтовариства. Україна є Договірною Стороною; Договір чинний з 1 липня 2006 року. Стаття 18(1)(b) визнає несумісним із належною дією Договору «зловживання підприємства або групи підприємств домінуючим положенням» на ринку енергопродуктів, для транспортування яких використовуються мережі.
Ключова норма – стаття 18(2): будь-яка діяльність, що суперечить цій статті, «буде оцінена на підставі критеріїв, що виникають із застосування норм статей 81, 82 та 87 Угоди про заснування Європейського співтовариства». Стаття 82 – це нинішня стаття 102 ДФЄС.
Тобто Договір, ратифікований Україною, прямо каже: критерії зловживання домінуванням в енергетиці беруться з практики застосування статті 102 ДФЄС. А Настанови – це і є систематизований виклад того, як ці критерії застосовуються.
Поруч – стаття 19 Договору: щодо державних підприємств і підприємств, яким надано спеціальні або виключні права, Договірна Сторона гарантує дотримання принципів статті 86 ДЗЄС (нині ст. 106 ДФЄС). Це прямо про операторів систем передачі й розподілу.
Ланка друга – Угода про асоціацію. Стаття 253(2)(a) Глави 10 визначає, що «законодавство про конкуренцію» для Сторони ЄС означає статті 101, 102 та 106 ДФЄС і акти щодо їх імплементації. Пункт (c) тієї ж статті додає: «будь-які зміни, які можуть бути внесені до вищезазначених актів після набрання чинності цією Угодою». Стаття 256 зобов'язує Україну наближати не тільки законодавство, а й практику застосування до acquis ЄС.
Ланка третя – національний закон. Закон України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-III від 11.01.2001, стаття 13, забороняє зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Частина 2 містить перелік, у якому легко впізнати конструкції Настанов:
пункт 2 – різні умови до рівнозначних угод без об'єктивно виправданих причин;
пункт 5 – часткова або повна відмова від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел;
пункт 6 – суттєве обмеження конкурентоспроможності інших без об'єктивно виправданих причин;
пункт 7 – створення перешкод доступу на ринок чи усунення з ринку.
Жодна з цих ланок не робить Настанови обов'язковими для АМКУ чи українського суду. Але разом вони дають те, що в юридичному аргументі важить найбільше: посилання на визнаний і формально сприйнятий Україною стандарт тлумачення.
Головне: захист «це не незамінна інфраструктура» більше не працює для регульованих операторів
Це той висновок, заради якого варто прочитати текст самому.
Майже тридцять років власники інфраструктури в ЄС захищалися тестом зі справи Bronner (C-7/97, 1998). Щоб визнати відмову в доступі зловживанням, потрібно було довести дві суворі умови кумулятивно:
ресурс незамінний – його неможливо реалістично й життєздатно відтворити з фізичних, технічних, правових чи економічних причин, і немає еквівалентного джерела (пункти 185–187 Настанов);
відмова здатна усунути всю ефективну конкуренцію з боку заявника (пункт 188).
Це дуже високий поріг. Настанови його зберігають – але різко звужують коло тих, хто може ним скористатися.
Виноска 376 до пункту 183 формулює межу прямо: там, де автономія підприємства у прийнятті рішень щодо доступу обмежена прерогативами або обов'язками, встановленими законодавством, підзаконними актами чи договорами, таке підприємство не може вважатися таким, що «володіє» ресурсом. У цьому разі застосовується не Bronner, а загальна рамка Розділу 3 – відхід від конкуренції по суті плюс здатність спричинити виключний ефект.
Переведімо це на мову українського ринку. Оператор системи розподілу зобов'язаний надавати доступ і приєднання за Кодексом систем розподілу. Оператор ГТС – за Кодексом ГТС. Оператор газосховища, оператор LNG-термінала – за своїми регламентами. У жодного з них немає тієї свободи розпоряджатися ресурсом, яку захищає Bronner. Отже, суворих умов Bronner для них немає взагалі.
Джерело цієї межі у виносці – рішення Суду ЄС від 18 грудня 2025 року у справі Lukoil Bulgaria та Lukoil Neftohim Burgas, C-245/24 (ECLI:EU:C:2025:987), пункт 50. Це справа про зловживання на ринку зберігання автомобільного пального: відмова у доступі третіх осіб до інфраструктури, збудованої за публічні кошти і згодом приватизованої. Тобто найсвіжіша практика, вбудована в Настанови, – сама з паливно-енергетичного сектору.
Пункт 182: перелік, писаний ніби під українську практику приєднань
Пункт 182 наводить приклади обмежень доступу, які можуть бути визнані зловживанням. Читається він як опис типової української справи.
(a) Припинення постачання наявним клієнтам, які конкурують із домінантом на суміжному ринку, – якщо клієнти дотримуються звичайної комерційної практики і їхні замовлення не є незвичайними.
(b) Ресурс створено не суто для власного вжитку, а щоб ним користувалися треті особи, – і доступ усе одно не надано або обмежено.
(c) Недотримання обов'язків, встановлених законодавством, підзаконним актом чи договором, які обмежують автономію домінанта щодо доступу. Тобто порушення кодексу мереж саме собою стає елементом складу зловживання.
(d) Несправедливі або необґрунтовані умови, здатні погіршити, затримати чи інакше ускладнити доступ. Зокрема коли домінант:
(i) не встановлює справедливих і прозорих умов доступу, включно з правилами ціноутворення;
(ii) не надає своєчасних відповідей на запити про доступ або затягує початок переговорів і підписання договорів про доступ із третіми особами.
Підпункт (d)(ii) варто перечитати двічі. Затягування видачі технічних умов і підписання договору про приєднання – це не «неефективна робота оператора». За логікою Настанов це самостійний предмет оцінки на предмет зловживання домінуванням.
І окремо пункт 181: обмеження доступу може спотворювати конкуренцію, навіть якщо ресурс не є незамінним. Питання незамінності просто знімається з порядку денного.
Маржинальний тиск: коли тариф на доступ і власна роздрібна ціна не залишають місця конкуренту
Розділ 4.3 Настанов – про класичну проблему вертикально інтегрованої групи в енергетиці.
Маржинальний тиск (margin squeeze) – це коли підприємство працює і на верхньому ринку (ресурс, доступ), і на нижньому (продаж кінцевому споживачу), і встановлює свої ціни так, що конкурент, який купує ресурс у нього ж, не може працювати прибутково.
Що встановлюють Настанови:
Пункт 124. Потрібні вертикальна інтеграція і домінування на верхньому ринку. Домінування на нижньому ринку доводити не потрібно. Форма інтеграції – єдина юрособа, підрозділи чи окремі компанії однієї групи – значення не має.
Пункт 127. Не треба доводити, що ціна вгорі надмірна, а внизу хижацька. Достатньо самого спреду.
Пункт 129. Незамінність ресурсу доводити не потрібно.
Пункт 128. Якщо маржа рівноефективного конкурента від'ємна, Комісія може констатувати спотворення конкуренції без додаткових доказів ефекту.
Виноска 257. Рамка охоплює й ситуацію, коли підприємство контролює мережу розподілу, необхідну для доступу до клієнтів.
Джерело для пунктів 124, 127 і 128 – друге рішення Суду ЄС того самого дня, Lukoil Bulgaria, C-260/24 (ECLI:EU:C:2025:988) від 18 грудня 2025 року. Дві справи, одна дата, обидві з паливного сектору – і обидві лягли в основу Настанов.
Пункт 198: дві конструкції, які варто знати кожному, хто працює з мережами
Розділ 4.10 виділяє поведінку, «шкідливу за самою природою». Для неї доводити ефекти не потрібно взагалі: пункт 199 – така поведінка вважається такою, що спотворює ефективну конкуренцію.
Пункт 198(c) – активний демонтаж інфраструктури, на яку покладається конкурент. Джерело – справа Lietuvos geležinkeliai (C-42/21 P), де литовська залізниця розібрала ділянку колії, щоб позбавити конкурента маршруту. Для української енергетики аналогія пряма: демонтаж або виведення з експлуатації ділянки мережі чи газопроводу, від якої залежить доступ іншого учасника ринку.
Пункт 198(d) – поєднання регуляторної і комерційної функцій. Коли домінант водночас встановлює правила і конкурує на ринку, перебуваючи у конфлікті інтересів, і при цьому запроваджує правила та санкції, які за відсутності матеріальних критеріїв і деталізованих процедур, що забезпечують їх прозорість, об'єктивність, точність і недискримінаційність, дають йому дискрецію на власний розсуд відмовити конкуренту в доступі на ринок.
Друга конструкція – про широку дискрецію оператора при видачі технічних умов, узгодженні проєктних рішень, визначенні черговості. Ключове формулювання Настанов – не «дискреція заборонена», а «дискреція без прозорих, об'єктивних, точних і недискримінаційних критеріїв».
Утім, будьмо чесними: пункт 198(d) виріс зі справи European Superleague – спору про футбольну федерацію, яка водночас організовує турніри й дозволяє чужі. Перенесення цієї конструкції на оператора мережі – це аргумент за аналогією, а не готова позиція суду. Він потребує окремого обґрунтування в кожній справі.
«Ми діяли за постановою НКРЕКП» – це не повний захист
Пункт 12 Настанов формулює те, що для регульованих секторів важливіше за все інше:
Стаття 102 може застосовуватися до поведінки, яка підпадає під інше законодавство ЄС або національне законодавство. Той факт, що поведінка визнана такою, що порушує інше законодавство, не виключає санкції за статтею 102 за ту саму поведінку. І навпаки: той факт, що поведінка визнана відповідною іншому законодавству, не виключає порушення статті 102.
Це означає просту річ. Формальне дотримання Кодексу систем розподілу чи постанови НКРЕКП не закриває питання конкурентного права. Це два паралельні режими, а не альтернативні.
Тут же – і зворотний бік. Скарга до АМКУ і спір з оператором за галузевими правилами не виключають одне одного, а доповнюють.
Пороги домінування: тут ЄС і Україна розходяться
Пункт 24 Настанов дає такі орієнтири:
частка 50 % і більше протягом тривалого часу – сама собою, крім виняткових обставин, доказ домінування;
домінування можливе і нижче 50 % – тоді особливо важливі сила й кількість конкурентів;
нижче 40 % домінування, як правило, малоймовірне – але можливе, зокрема коли покупці загалом залежні від підприємства або коли конкуренти мають серйозні обмеження потужності.
Українське право встановлює істотно нижчий поріг. Стаття 12 ч. 2 Закону № 2210-III: монопольним вважається становище суб'єкта, частка якого перевищує 35 %, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Різниця не є колізією – українська норма містить власний механізм спростування. Але при посиланні на Настанови в українському спорі цю різницю треба проговорювати самому, до того, як це зробить опонент.
І окремо: для мережевого оператора питання порогу здебільшого академічне. Оператор системи розподілу в межах своєї території займає природну монополію з часткою, близькою до 100 %.
Чесно про слабкі місця цього аргументу
Стаття була б неповною без розділу, який опонент напише за вас, якщо ви його не напишете самі.
Це м'яке право, і воно не зв'язує ані АМКУ, ані український суд. Настанови зв'язують саму Комісію – і навіть її не абсолютно: виноска 17 Настанов допускає відступ від них у конкретній справі за наявності мотивів. Freshfields влучно зауважує: Настанови зв'язують Комісію, але не можуть розширити відповідальність компаній – межі статті 102 остаточно визначають лише суди ЄС.
Договір про ЕнС говорить про «критерії», а не про акти Комісії. Стаття 18(2) відсилає до критеріїв, що виникають із застосування статті 82 ДЗЄС. Чи охоплює це поняття настанови Комісії як такі, чи лише практику судів ЄС – питання, на яке немає готової відповіді. Формальної процедури рецепції м'якого права ЄС Договір не передбачає. Аргумент сильний, але не автоматичний.
Документ ще не опублікований в Офіційному віснику. Станом на 8 вересня 2026 року стара Guidance 2009 року формально ще застосовується.
Позиція АМКУ невідома. На момент написання статті я не знайшов ані роз'яснень Комітету щодо цих Настанов, ані рішень із посиланням на них. Це очікувано – минуло п'ять днів.
Два ключові рішення Суду ЄС я не читав у повному тексті. Реквізити справ C-245/24 і C-260/24 взято з тексту самих Настанов і звірено з переліком EUR-Lex. Перед процесуальним використанням повні тексти треба прочитати – це стандартна обережність, а не формальність.
І ще одна деталь, яка добре ілюструє ціну читання оригіналу. Огляд Freshfields стверджує, що Настанови містять «повторювані посилання» на Digital Markets Act і що «призначені гейткіпери мають і далі оцінювати практики за обома режимами». У тексті Настанов немає жодної згадки про DMA – ні «Digital Markets Act», ні «gatekeeper», ні посилання на Регламент (ЄС) 2022/1925. Я перевірив пошуком по всьому документу. Норма, яка справді працює, – це пункт 12 про співвідношення з іншим законодавством, і вона значно ширша за DMA. Саме тому вона й корисна для енергетики.
Що з цим робити на практиці
Якщо ви просите доступу – виробник ВДЕ, оператор BESS, трейдер, промисловий споживач
Ціна бездіяльності тут вимірюється просто: кожен місяць затримки приєднання – це місяць, коли проєкт не генерує виручку, але вже обслуговує кредит. За рік очікування на технічні умови проєкт може стати збитковим ще до підключення.
Що це змінює у вашій роботі:
Фіксуйте хронологію з першого дня. Дата запиту, дата фактичної відповіді, нормативний строк, фактичний строк, різниця. Пункт 182(d)(ii) робить затримку самостійним предметом оцінки – але без документованої хронології цей аргумент не існує.
Порівнюйте себе з іншими заявниками. Різні умови до рівнозначних ситуацій – це і пункт 182 Настанов, і пункт 2 частини 2 статті 13 Закону № 2210-III.
Не витрачайте зусиль на доведення незамінності мережі. За пунктами 181 і 182(c) це більше не є передумовою.
Розгляньте два треки паралельно. Галузевий спір з оператором і скарга до АМКУ – не альтернативи. Пункт 12 Настанов це підтверджує на рівні ЄС.
Ви можете спробувати вести переписку з оператором самостійно – багато хто так і робить, і частина справ вирішується на цьому етапі. Але якщо через три місяці ви бачите ті самі формулювання «за відсутності технічної можливості» без розрахунків, самостійна переписка вже працює проти вас: вона створює видимість триваючих переговорів.
Якщо ви оператор або вертикально інтегрована група
Відповідність кодексу мереж – не повний захист. Пункт 12 це прямо знімає.
Тест Bronner більше не є щитом там, де доступ і так є вашим обов'язком.
Співвідношення тарифу на доступ і власної роздрібної ціни має проходити перевірку на маржу рівноефективного конкурента – без потреби доводити надмірність тарифу.
Найризикованіша конфігурація – регуляторна функція плюс комерційний інтерес плюс дискрецію відмовляти. Ліки за пунктом 198(d) – задокументовані прозорі, об'єктивні, точні й недискримінаційні критерії рішення.
Документуйте комерційне обґрунтування наперед. Тягар доведення об'єктивної необхідності та ефективностей за Розділом 5 Настанов лежить на домінанті. Обґрунтування, складене після початку розслідування, важить значно менше за те, що існувало на момент рішення.
FAQ
Настанови Єврокомісії обов'язкові для українського суду чи АМКУ? Ні. Це акт м'якого права ЄС без прямої дії в Україні. Але стаття 18(2) Договору про заснування Енергетичного Співтовариства зобов'язує оцінювати зловживання домінуванням в енергетиці за критеріями, що виникають із застосування статті 82 ДЗЄС (нині ст. 102 ДФЄС), а стаття 256 Угоди про асоціацію вимагає наближати практику застосування до acquis ЄС. Це робить Настанови вагомим тлумачним аргументом, а не обов'язковою нормою.
Чи потрібно доводити, що мережа оператора незамінна, щоб оскаржити відмову в доступі? За логікою Настанов – ні. Пункт 181 прямо допускає зловживання й тоді, коли ресурс не є незамінним. Суворий тест Bronner застосовується лише до підприємства, яке створило ресурс суто для власного вжитку і вільно ним розпоряджається. Оператор із нормативним обов'язком доступу під це визначення не підпадає (виноска 376).
Затримка з видачею технічних умов – це вже зловживання? Сама собою – ні, це питання факту й контексту. Але пункт 182(d)(ii) Настанов прямо називає ненадання своєчасних відповідей на запити про доступ і затягування переговорів та підписання договорів окремим прикладом можливого зловживання. Далі все залежить від того, чи задокументована хронологія і чи є з чим порівняти.
Чи захищає оператора те, що він діяв за постановою НКРЕКП? Не повністю. Пункт 12 Настанов: відповідність іншому законодавству не виключає порушення статті 102. Це два паралельні режими оцінки.
З якої частки ринку підприємство вважається домінуючим? В ЄС за Настановами: 50 % і більше – доказ домінування, крім виняткових обставин; нижче 40 % – як правило малоймовірно. В Україні поріг нижчий: понад 35 % за статтею 12 ч. 2 Закону № 2210-III, з можливістю спростування. Для мережевого оператора питання здебільшого не виникає – його частка на своїй території близька до 100 %.
Коли Настанови почнуть діяти замість старих правил 2009 року? Через 30 днів після публікації в Офіційному віснику ЄС (пункт 246). Станом на 8 вересня 2026 року публікації немає, тож стара Guidance формально ще застосовується. Дату варто перевірити повторно.
Замість висновку
Три роки роботи Комісії й 77 сторінок тексту дали енергетичному ринку одну коротку, але серйозну зміну: обов'язок надавати доступ, встановлений законом, більше не поєднується з правом ховатися за тестом Bronner. Хто зобов'язаний пускати – той не «володіє» у тому сенсі, який давав захист.
Для української практики це поки що аргумент, а не норма. Але аргумент з міцною опорою: ратифікований Договір про ЕнС, Угода про асоціацію, і власна стаття 13 Закону про захист економічної конкуренції, у якій ті самі конструкції вже давно записані – просто рідко застосовуються до мережевих операторів.
Якщо ваш проєкт зараз стоїть в очікуванні технічних умов або договору про приєднання, найдешевша дія – привести до ладу хронологію листування, поки вона ще свіжа. Це можна зробити й самостійно. За потреби можна розібрати конкретну ситуацію детальніше: оцінити, чи є в наявних документах те, на чому будується аргумент про зловживання, і чи варто в конкретному випадку взагалі йти цим шляхом, а не галузевим.
Джерела
Communication from the Commission, Guidelines on the application of Article 102 of the Treaty on the Functioning of the European Union to abusive exclusionary conduct by dominant undertakings, C(2026) 6118 final, Brussels, 3.9.2026 – https://competition-policy.ec.europa.eu/document/download/ac0e592e-2c8e-4a45-aae5-d82e7327b022_en?filename=Guidelines_on_exclusionary_abuses_of_dominance_102TFEU.pdf
Прес-реліз Європейської комісії IP/26/1769 «Commission adopts EU Guidelines on exclusionary abuses of dominance», 03.09.2026 – https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_1769
Договір про заснування Енергетичного Співтовариства від 25.10.2005, ст. 18, 19 (чинний для України) – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_926
Угода про асоціацію між Україною та ЄС, Глава 10 «Конкуренція», ст. 253–257 – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011
Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III, ст. 12, 13 – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14
Рішення Суду ЄС від 18.12.2025 у справі C-245/24, «Lukoil Bulgaria» EOOD та «Lukoil Neftohim Burgas» AD проти Komisia za zashtita na konkurentsiata, ECLI:EU:C:2025:987 – https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:62024CJ0245
Рішення Суду ЄС від 18.12.2025 у справі C-260/24, «Lukoil Bulgaria» EOOD проти Komisia za zashtita na konkurentsiata, ECLI:EU:C:2025:988
Рішення Суду ЄС від 26.11.1998 у справі C-7/97, Oscar Bronner, ECLI:EU:C:1998:569
Рішення Суду ЄС від 25.03.2021 у справі C-165/19 P, Slovak Telekom проти Комісії, ECLI:EU:C:2021:239
Рішення Суду ЄС від 12.01.2023 у справі C-42/21 P, Lietuvos geležinkeliai проти Комісії, ECLI:EU:C:2023:12
Рішення Суду ЄС від 12.05.2022 у справі C-377/20, Servizio Elettrico Nazionale та інші, ECLI:EU:C:2022:379
Guidance on the Commission's enforcement priorities in applying Article 82 of the EC Treaty to abusive exclusionary conduct by dominant undertakings, OJ C 45, 24.2.2009, pp. 7–20 (відкликана п. 246 Настанов)
Freshfields, «European Commission's new Guidelines for assessing exclusionary abuses of dominance: softening its more aggressive approach (only) around the edges», блог, 07.09.2026
Реквізити всіх актів звірено за офіційними текстами (competition-policy.ec.europa.eu, EUR-Lex, zakon.rada.gov.ua) станом на 8 вересня 2026 року. Повні тексти рішень C-245/24 і C-260/24 не читалися – їх реквізити взято з тексту Настанов і підтверджено переліком EUR-Lex.
Коментарі