Скасування Господарського кодексу України 2025: Що зміниться для українського бізнесу з 28 серпня 2025 року?

https://www.legal.lviv.ua

З 28 серпня 2025 року в правовому полі України відбудуться значні зміни, що стосуватимуться кожного суб’єкта господарювання: Господарський кодекс України (ГК) втратить чинність. Ця реформа, запроваджена Законом України від 09 січня 2025 року № 4196-IX, знаменує собою початок нового перехідного періоду та викликає чимало запитань у бізнес-спільноти. Міністерство юстиції України вже зараз роз'яснює ключові аспекти цих змін, щоб допомогти суспільству адаптуватися до нової правової реальності.

Основні зміни та хронологія реформи

• 28 серпня 2025 року — дата введення в дію Закону № 4196-IX та скасування ГК. З цього дня розпочинається трирічний перехідний період, який Мін’юст називає своєрідним «м’яким стартом» реформи.

• Заборона на створення нових організаційно-правових форм: З дня введення в дію Закону № 4196-IX забороняється створення юридичних осіб у формах державного підприємства (комерційного, некомерційного, казенного), комунального підприємства (комерційного, некомерційного), спільного комунального підприємства, приватного підприємства, іноземного підприємства, дочірнього підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації.

• Обмеження щодо існуючих підприємств: Через три роки з дня введення в дію Закону № 4196-IX буде заборонено вносити зміни до відомостей про державні, комунальні та спільні комунальні підприємства у Єдиному державному реєстрі, окрім змін, пов'язаних із припиненням, зміною керівника, передачею майнового комплексу до Фонду держмайна або банкрутством.

Реформа організаційно-правових форм юридичних осіб

Закон № 4196-IX передбачає комплексне реформування організаційно-правових форм юридичних осіб.

• Державні та комунальні підприємства: Протягом перших шести місяців перехідного періоду суб’єкти управління об’єктами державної власності повинні прийняти рішення про перетворення державних підприємств в акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Якщо таке рішення не буде прийнято, Уряд передасть єдиний майновий комплекс до Фонду державного майна України, який протягом року вирішить питання про припинення або приватизацію. Реформа також торкнеться підприємств комунальної та приватної форм власності.

• Вилучення терміну «підприємство»: Із правового поля українського законодавства буде вилучено таку організаційно-правову форму як «підприємство». На перехідний період діяльність підприємств ґрунтуватиметься на нормах Закону № 4196-IX, а також загальних положеннях Цивільного кодексу України (ЦК) щодо діяльності юридичних осіб, законів «Про управління об’єктами державної власності» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

• Об'єднання підприємств: Положення глави 12 ГК про об’єднання підприємств знайшли своє відображення у статтях 4-10 Закону № 4196-IX, які присвячені узагальненому поняттю «об’єднання юридичних осіб».

Зміни у режимі майнових прав

Реформа передбачає також реформування інститутів права господарського відання та права оперативного управління.

Після завершення реформ правовий режим майна суб’єктів державного сектора економіки становитиме право власності або узуфрукт державного майна (особисте безоплатне володіння і користування).

Хоча підприємства у перехідний період (три роки) продовжуватимуть здійснювати свою діяльність на основі згаданих речових прав, закріплення (передача) майна за юридичними особами на праві господарського відання або оперативного управління буде заборонено.

Куди зникне ГК: Огляд та заміни

Значна частина положень ГК або дублює норми спеціальних законів, або є застарілими. Зі скасуванням ГК їх регулювання буде перенесено або вже здійснюється іншими актами:

• Загальні положення та державне регулювання: Глави 1 та 2 ГК, що містять загальні засади та напрями участі держави у сфері господарювання, втратять актуальність як окремий предмет регулювання. Їх функції переберуть на себе спеціальні законодавчі акти, такі як Податковий кодекс України, закони про ліцензування, технічні регламенти, ціни та ціноутворення, захист економічної конкуренції, публічні закупівлі.

• Підприємництво та некомерційна діяльність: Поняття «підприємництво» та «суб’єкт господарювання» розкриті у статті 2 Закону № 4196-IX. Загальні засади створення та діяльності юридичних осіб охоплюються главами ЦК (наприклад, стаття 83 ЦК про організаційно-правові форми), а некомерційна господарська діяльність буде врегульована новою редакцією статті 85 ЦК.

• Майнові права, інтелектуальна власність, цінні папери: Відносини, що є предметом цих глав, повністю врегульовані відповідними главами ЦК (наприклад, глави 23, 30-32 про право власності та речові права на чуже майно, глава 35 про права інтелектуальної власності) та спеціальними законами.

• Зобов’язальні відносини та договори: Глави 19, 20, 22 ГК, що стосуються господарських зобов’язань, договорів, їх виконання та припинення, повністю врегульовані книгою п’ятою ЦК, яка присвячена зобов’язальному праву та містить аналогічні положення.

• Банкрутство: Глава 23 ГК про банкрутство є неактуальною, оскільки відносини в цій сфері повністю врегульовані Кодексом України з процедур банкрутства.

• Відповідальність та санкції: Загальні засади відповідальності, відшкодування збитків, штрафні та оперативно-господарські санкції повністю врегульовані главами ЦК (наприклад, глави 3, 47-51). Положення щодо адміністративно-господарських санкцій перенесені до статті 15 Закону № 4196-IX.

Положення, що втрачають чинність без прямого дублювання

Деякі положення ГК не знайшли прямого відображення в інших законах, але їх відсутність компенсується системою інших правових приписів:

• Організаційна структура та відокремлені підрозділи: ГК дозволяв підприємству самостійно визначати свою структуру та створювати філії. Тепер це питання регулюватиметься установчими документами юридичної особи (статутом) та положеннями про підрозділи, затвердженими органами управління. Для акціонерних товариств ці питання можуть належати до компетенції наглядової ради або виконавчого органу.

• Керівник без довіреності: Положення про те, що керівник підприємства діє від його імені без довіреності, не має прямої кореспондуючої норми в ЦК. Однак, це може бути визначено в установчому документі юридичної особи (статуті), а також у спеціальних законах (наприклад, закони про акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю). Відомості з Єдиного державного реєстру про керівника також мають юридичну силу.

• Використання печатки: ГК встановлював, що використання печатки не є обов’язковим. Хоча в ЦК відсутня пряма норма, цей принцип вже закріплений у законодавстві та може бути визначений в установчих документах юридичної особи.

• Оперативно-господарські санкції: Перелік та порядок застосування оперативно-господарських санкцій за ГК визначалися договором. Після скасування ГК сторони можуть передбачати застосування таких санкцій, керуючись загальними положеннями ЦК щодо наслідків порушення зобов’язань, свободи договору та видів забезпечення виконання зобов’язань.

Господарські договори після 28.08.2025: Що зміниться?

Договірна діяльність бізнесу буде регулюватися виключно нормами Цивільного кодексу України та спеціальних законів.

• Істотні умови договору: З 28.08.2025 недостатньо буде керуватися трьома «китами» істотних умов (предмет, ціна, строк дії), як це було в ГК. Тепер потрібно ретельно перевіряти, які істотні умови є обов’язковими для конкретного виду договору згідно з ЦК або спеціальними законами.

• Попередні договори: Знімається обмеження щодо укладення основного договору не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору.

• Типові та примірні договори: Стаття 630 ЦК буде діяти в новій редакції, частково перейнявши регулювання типових та примірних договорів, які можуть рекомендуватися або затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

• Договори поставки: Змінюються вимоги до договорів поставки. За ЦК покупець зобов'язується прийняти товар для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. Це важливе уточнення, яке варто враховувати, особливо з огляду на податковий аспект. Специфікації більше не передбачені ЦК як обов’язковий елемент, але сторони можуть погодити їх у договорі як невід'ємну частину.

• Штрафні санкції: Якщо в договорі є посилання на Главу 26 ГК щодо штрафних санкцій, рекомендується змінити такі умови, посилаючись на конкретні норми ЦК (Глава 51 та стаття 611). Важливо чітко прописати вид, розмір та порядок застосування штрафів у договорі.

• Чинність старих договорів: Договори, укладені до 28.08.2025, залишаються чинними до моменту їх припинення, що відповідає статті 58 Конституції України про незворотність дії законів у часі.

legal.lviv.ua - адвокати у Львові

Скасування Господарського кодексу України 2025: висновки

Скасування Господарського кодексу України 2025 є значною подією, але не призведе до правової прогалини. Правове регулювання господарських відносин буде забезпечене Цивільним кодексом України та численними спеціальними законами.

Для бізнесу це означає необхідність:

• Ретельного вивчення Цивільного кодексу України та відповідних спеціальних законів.

• Перегляду своїх установчих документів та, за потреби, внесення змін щодо організаційної структури, повноважень керівника та використання печаток.

• Адаптації договірної практики, зокрема щодо істотних умов, попередніх договорів, специфікацій у договорах поставки та формулювання штрафних санкцій.

Підготовка та своєчасна адаптація до нових правових реалій дозволить суб'єктам господарювання продовжувати свою діяльність без суттєвих перешкод як під час перехідного періоду, так і після його завершення.