Чому «облгаз» більше не цар і не бог: підсумки круглого столу про енергетичне право у Львові
- Owner
- 6 днів тому
- Читати 9 хв
Рубрика: Енергетичне право · Захист прав споживачів Дата публікації: 18 серпня 2026 року Автор: Микола Шиян, адвокат, АО «Енергія права»
Дисклеймер. Матеріал має інформаційний характер, підготовлений станом на 18 серпня 2026 року і не є індивідуальною правовою консультацією. Він ґрунтується на чинному законодавстві, судовій практиці та відкритих джерелах. Для вирішення конкретної ситуації зверніться до адвоката.
Донарахування на 63 тисячі – і Договір, підписаний у Відні
Уявіть звичайну ситуацію. Приходить перевірка, на лічильнику знаходять сторонній предмет, і побутовому споживачеві виставляють донарахування – 63 438 гривень. Плюс майже 29 тисяч судових витрат, коли справа доходить до Верховного Суду.
Здавалося б, до чого тут Європейський Союз, Відень і якісь регламенти Європейської Комісії?
А до того, що це одна й та сама історія. Те, що у Відні називають «транспозицією acquis», у Полтавській області виглядає як квитанція. І поки ми не розберемося, як влаштований енергетичний ринок після 2015 року, ми не зрозуміємо, чому суди – навіть найвищі – інколи описують послуги, яких у законі просто не існує.
Саме про це 18 серпня 2026 року говорили на круглому столі «Вступ до енергетичного права. Практика України та Європейського Союзу». Захід організували Рада адвокатів Львівської області спільно з Адвокатським об'єднанням Legal Energy (Енергія права). Розпочався о 10:00 у приміщенні Ради адвокатів на вул. Лесі Українки, 5, у Львові – у змішаному форматі, офлайн і онлайн одночасно. Запис трансляції доступний на YouTube-каналі Ради.
Нижче – головне з того, що обговорювалося, простою мовою.
Хто виступав і про що
Круглий стіл свідомо зібрав не лише юристів. Енергетика – це та сфера, де правова конструкція без грошей і без інженерії залишається папером, тому за столом були чотири різні погляди на одну проблему.
Доповідач | Тема |
Микола Шиян – адвокат із 20-річним досвідом правового супроводу бізнесу у сфері розподілу природного газу; спеціалізація: енергетика, конкурентне право, ЖКГ та acquis ЄС | Юридичні засади енергетичного права та судова практика |
Януш Мрочка – генеральний директор Calvoren Foud (енергетичний сектор, Польща) і Multicor LLC (нові технології, Польща), член наглядової ради КП «Львівсвітло», партнер з розвитку бізнесу Linyang Energy Storage Technology Corporation Ltd. (Китай) | Природні монополії в енергетичній сфері |
Анна Костюк – віцепрезидентка Української платформи «Жінки в бізнесі», CEO групи компаній Kostyuk Consulting; експертка з корпоративних фінансів, оподаткування, залучення інвестицій та грантового фінансування | Фінансування у сфері енергетики, співпраця між державою і бізнесом |
Ростислав Сорока – голова Регіональної ради підприємців Львівської області | Доцільність створення асоціації власників приватних енергетичних мереж |
Завершила захід загальна дискусія.
1. Того світу, де «облгаз» вирішував усе, більше немає
До 2015 року все було просто й зрозуміло: був облгаз (чи обленерго), і він був одночасно всім – власником труби, продавцем газу, тим, хто виставляє рахунок, і тим, хто відключає.
Реформа розділила цю фігуру на чотири окремі особи. Це називається складним словом анбандлінг (від англ. unbundling – «розділення»), і суть його така:
Хто | Що робить |
Оператор газотранспортної системи (ОГТС) | Транспортує газ магістральними трубами |
Оператор газорозподільної системи (ОГРМ) | Розподіляє газ «останньою милею» – до вашого будинку |
Постачальник | Продає газ споживачу і виставляє рахунок |
Трейдер | Торгує газом чи електроенергією оптом |
Це чотири різні юридичні особи, чотири різні ліцензії й чотири різні режими відповідальності.
Чому це важливо саме вам. Коли вам приходить лист «від газової компанії», перше питання – у якій ролі вона з вами розмовляє. Оператор мережі не продає вам газ і не має на нього права власності. Постачальник не володіє трубою. Якщо оператор мережі виставляє вам рахунок за спожитий газ – це вже привід уважно читати документ.
2. «Послуга споживання газу», якої не існує в законі
11 березня 2026 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 542/881/19. Це та сама справа з донарахуванням на 63 тисячі, з якої ми почали.
І в тексті постанови (пункт 139) найвищий суд аналізує «законодавчий механізм надання послуги споживання газу».
Проблема в тому, що такої послуги закон не знає. Стаття 1 Закону України «Про ринок природного газу» називає чотири послуги на ринку:
транспортування;
розподіл;
зберігання;
установка LNG (скраплений природний газ).
Споживання газу – це не послуга, яку вам хтось надає. Це те, що робите ви самі. А оператору газорозподільної системи стаття 39 того ж Закону прямо забороняє займатися постачанням. Газ у трубі йому не належить.
Це не причіпка до формулювання. Коли суд помилково змішує ролі учасників ринку, це відкриває шлях до вимог, які взагалі не мали б виникати.
Що це дає адвокату. У спорі з оператором мережі перше і головне питання завжди одне: у якій ролі відповідач виступає в цих правовідносинах – і чи має він взагалі право вимагати того, що вимагає.
3. Де закінчується монополія і починається звичайний ринок
Це, мабуть, найпрактичніша частина розмови.
Природна монополія – це сама мережа. Труба, кабель, підстанція. Тільки володіння та управління фізичною інфраструктурою. Усе інше – звичайний конкурентний ринок:
будівництво, реконструкція й капітальний ремонт мереж;
встановлення та повірка приладів обліку, зокрема «розумних» лічильників;
допоміжні послуги та балансуючі резерви;
зарядні станції для електромобілів і установки зберігання енергії.
Це має закуповуватися на прозорих тендерних засадах. Частина 1 статті 69 Закону «Про ринок електричної енергії» вимагає, щоб допоміжні послуги купувалися «на ринкових та прозорих засадах». А за Директивою (ЄС) 2019/944 оператору системи розподілу взагалі заборонено володіти зарядними станціями та управляти ними.
Практичний висновок. Коли монополіст каже «це все наше» – щодо будівництва вашого приєднання, повірки лічильника чи обслуговування мереж – він поширює свій монопольний статус на суміжний конкурентний ринок. Це кваліфікується як зловживання монопольним становищем і є підставою для звернення до Антимонопольного комітету України.
4. Європейське енергетичне право працює вже сьогодні – і це не метафора
Найпоширеніша помилка: думати, що право ЄС стане для нас обов'язковим «колись після вступу».
Ні. Воно працює зараз, і не за аналогією, а за прямим приписом українського закону:
частина 2 статті 2 Закону «Про ринок природного газу»;
частина 11 статті 2 Закону «Про ринок електричної енергії».
Обидві норми однаково зобов'язують суди брати до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та ЄС – рішення Суду ЄС, практику Європейської Комісії та Секретаріату.
І це не теорія. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20 уже застосувала цей підхід, врахувавши Договір про заснування Енергетичного Співтовариства та практику Суду ЄС при вирішенні енергетичного спору.
Ще один приклад: Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 3 листопада 2023 року у справі № 918/686/21 (пункт 285) прямо визнала, що вимоги Регламенту (ЄС) № 312/2014 мають перевагу над положеннями Кодексу газотранспортної системи. Держава перенесла регламент у 2019 році, але не привела кодекс у відповідність – і виправив це не законодавець, а суд.
5. Приватні енергетичні мережі: тема, яка давно назріла
Окремий блок круглого столу – доповідь голови Регіональної ради підприємців Львівської області Ростислава Сороки про доцільність створення асоціації власників приватних енергетичних мереж.
Проблема тут цілком конкретна. В Україні є чимало мереж, які збудував і утримує приватний власник – бізнес-центр, промисловий майданчик, індустріальний парк, житловий комплекс. Формально вони не є мережами оператора системи розподілу, але через них живиться десяток, а то й сотня субспоживачів.
І тут виникає питання, на яке право ЄС уже відповіло. У справі citiworks AG (C-439/06, ECLI:EU:C:2008:298) Суд справедливості ЄС розглядав відмову оператора мережі аеропорту Лейпцига надати доступ, мотивовану тим, що мережа «приватна» і технологічна. Суд відповів: право на недискримінаційний доступ поширюється на всі мережі транспортування й розподілу незалежно від їхнього розміру, форми власності чи спеціального призначення – включно із закритими та локальними системами. Аргумент «це наша технологічна мережа, і правила на неї не поширюються» не працює.
В українському праві споріднений інститут – мережі основних споживачів (стаття 49 Закону «Про ринок електричної енергії»).
Чому потрібна асоціація. Власник приватної мережі сьогодні опиняється між двох вогнів: з одного боку – обов'язки, наближені до обов'язків оператора, з іншого – жодного з тих тарифних і регуляторних інструментів, які має ліцензований оператор. Колективний голос тут не про лобізм, а про те, щоб цю прогалину нарешті побачив регулятор.
Важливе застереження щодо citiworks. Ця справа не створює права збудувати нове приєднання в чужу мережу тільки тому, що вона найближча. Вона знімає аргумент про статус мережі, а не про право власності на об'єкт. Приєднання – окремий інститут з окремою процедурою.
6. Голос споживача: чого не вистачає в цій конструкції
Під час загальної дискусії голова правління ГО «Сервіс комфорту споживачів» Святослав Воробець – засновник і натхненник цього блогу – підняв питання, яке варто винести окремо.
Коли мова заходить про крадіжку ресурсу, про донарахування, про спір із оператором, ми маємо визнати очевидне: споживач не має тієї сили, яку має монополіст. Це не рівні сторони переговорів. З одного боку – людина з квитанцією, з іншого – компанія з юридичним департаментом, готовими формами актів і фактичною відсутністю альтернативи.
Для адвокатів це не риторика, а робочий орієнтир. Саме тому в енергетичних спорах критично важливо:
перевіряти процедуру складання акта, а не лише його зміст;
ставити питання про роль оператора в конкретних правовідносинах;
використовувати асиметрію переговорних можливостей як аргумент при тлумаченні умов договору приєднання.
7. Що Секретаріат Енергетичного Співтовариства сказав про Україну цього місяця
Енергетичне право – не історія. Це стрічка новин. Тільки за три тижні серпня 2026 року:
Дата | Документ | Суть |
31 липня | CBAM Quarterly Report 2026/2 | Окремий блок про Україну: ≈1 546 ГВт·год розподілено на кордоні Угорщина → Україна, +247 % рік до року |
13 серпня | Внесок Люксембургу | Додаткові €8 млн до Фонду підтримки енергетики України; через Фонд законтрактовано понад €1 млрд на 23 області |
14 серпня | Ukraine Energy Market Observatory, звіт за II квартал 2026 | Прогрес у ринкових правилах є. Щодо незалежності НКРЕКП – прогресу немає |
17 серпня | Перша оцінка національних енергетично-кліматичних планів | Україна серед дев'яти країн. Потреба ≈€151 млрд, публічні кошти покриють лише 10–30 % |
Окремо у звіті від 14 серпня Секретаріат зауважив регуляторові, що нова методика плати за приєднання ризикує стягувати з клієнта двічі за ту саму інфраструктуру – окремі компоненти за відбір і за видачу потужності для одного фізичного вузла.
Це вже не абстракція про Відень. Це рахунок, який отримує людина або бізнес, що будує об'єкт.
8. Довідник – 35 сторінок, безоплатно
До круглого столу підготовлено довідник «Вступ до енергетичного права. Практика України та Європейського Союзу» – 35 сторінок, які можна тримати під рукою в роботі.
Що всередині:
Карта ринку – чотири ролі учасників, п'ять рівнів правового регулювання (від Договору про функціонування ЄС до постанов НКРЕКП), різниця між директивою і регламентом.
Інструментарій – доктрини й тести Суду справедливості ЄС, придатні до застосування в українському спорі: доступ третіх сторін (справи VEMW, citiworks, Elektrorazpredelenie Yug), критерії Altmark, тест Federutility – ANODE щодо регулювання роздрібних цін, три моделі анбандлінгу.
Розбір постанови ВП ВС у справі № 542/881/19 – чотири точки, які працюватимуть у майбутніх справах.
Приєднання до мереж – реформа і чотири зауваження Секретаріату до методики плати.
Реєстри актів – право ЄС, право України, судова практика Суду ЄС, глосарій термінів.
Три чек-листи – спір про донарахування, спір про приєднання, перевірка дій монополіста на суміжному ринку.
Що робити споживачеві на практиці
Читайте, хто підписав документ. Оператор мережі й постачальник – різні компанії з різними правами. Вимога «не по ролі» вже є підставою для заперечень.
Зберігайте акт перевірки та обставини його складання. Процедура має значення не менше за зміст.
Не погоджуйтеся на «наші правила» щодо повірки лічильника чи будівництва приєднання. Це конкурентний ринок – ви маєте право обрати виконавця.
Якщо монополіст нав'язує супутні послуги – це підстава для звернення до Антимонопольного комітету, паралельно з оскарженням умов договору.
Не бійтеся посилатися на право ЄС у суді. Закон прямо зобов'язує суд це враховувати – це не «іноземна практика для загального розвитку».
FAQ
Чи справді право ЄС уже можна застосовувати в українському суді? Так. Частина 2 статті 2 Закону «Про ринок природного газу» і частина 11 статті 2 Закону «Про ринок електричної енергії» зобов'язують суди брати до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та ЄС. Велика Палата вже робила це у справі № 910/9627/20 (постанова від 03.08.2022).
Оператор мережі вимагає оплатити спожитий газ. Це законно? Стаття 39 Закону «Про ринок природного газу» забороняє оператору газорозподільної системи здійснювати постачання. Газ у трубі йому не належить. Це не означає автоматичну відмову в позові, але це перше, що варто перевірити.
Хто має встановлювати мені лічильник? Встановлення й повірка приладів обліку – конкурентний сегмент ринку, а не природна монополія. Монополізація цього сегмента кваліфікується як зловживання монопольним становищем.
Що таке «подвійна плата за приєднання», про яку пише Секретаріат? Ідеться про ризик, що методика НКРЕКП дозволяє стягнути з клієнта окремі компоненти плати – за відбір і за видачу потужності – для одного й того самого фізичного вузла приєднання. У результаті плата може перевищити вартість реально створеної потужності.
Я власник приватної мережі, через яку живляться орендарі. Чи маю я право не пускати стороннього постачальника? Практика Суду ЄС (справа citiworks, C-439/06) виходить із того, що право недискримінаційного доступу поширюється й на закриті та локальні системи незалежно від форми власності. Відмова, мотивована захистом власної збутової діяльності, є неправомірною. В українському праві споріднений інститут – мережі основних споживачів, стаття 49 Закону «Про ринок електричної енергії».
Де переглянути сам круглий стіл? Повний запис – на YouTube-каналі Ради адвокатів Львівської області. Тривалість – близько 1 години 55 хвилин.
Замість висновку
Повернімося до квитанції на 63 тисячі гривень.
Вона з'явилася не тому, що хтось у Відні ухвалив поганий регламент. Вона з'явилася тому, що між європейським правилом і українською квитанцією є довгий ланцюг: Угода про асоціацію → Договір про Енергетичне Співтовариство → закони України → кодекси й постанови НКРЕКП → договір, який ви підписали, не читаючи.
Розрив у будь-якій ланці цього ланцюга оплачує споживач. І поки держава не закриє ці розриви – їх закриватимуть суди. По одному спору за раз.
Тому енергетичне право – це не екзотична спеціалізація для обраних. Це те, з чим стикається кожен, хто отримує рахунок за газ або світло.
Джерела
Круглий стіл «Вступ до енергетичного права. Практика України та Європейського Союзу» – запис трансляції, канал Ради адвокатів Львівської області, 18 серпня 2026 року.
Програма круглого столу «Вступ до енергетичного права. Практика України та Європейського Союзу», Рада адвокатів Львівської області та АО Legal Energy (Енергія права), 18 серпня 2026 року, м. Львів, вул. Лесі Українки, 5.
Довідник «Вступ до енергетичного права. Практика України та Європейського Союзу», АО «Енергія права», серпень 2026.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2026 року у справі № 542/881/19 (провадження № 14-69цс25).
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20.
Постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 листопада 2023 року у справі № 918/686/21.
Закон України «Про ринок природного газу» № 329-VIII – статті 1, 2, 39.
Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII – статті 1, 2, 21, 69.
Угода про асоціацію між Україною та ЄС – статті 273, 337, 341, Додаток XXVII.
Директива (ЄС) 2019/944; Регламент (ЄС) 2019/943; Регламент (ЄС) № 312/2014.
Рішення Суду справедливості ЄС у справі C-439/06 citiworks AG, ECLI:EU:C:2008:298.
Ukraine Energy Market Observatory Quarterly Report Q2 2026, Секретаріат Енергетичного Співтовариства, 14 серпня 2026 року.
Коментарі