Звіт ЄС про верховенство права 2026: чому відсутність України у документі – це не комплімент
- Owner
- 1 день тому
- Читати 6 хв
Оновлено: 1 годину тому
Рубрика: Право ЄС · Євроінтеграція України Дата: 26 липня 2026 року Автор: Микола Шиян, адвокат, АО «Legal Energy» (Енергія права), Львів
Ця стаття має інформаційний характер і не є індивідуальною правовою консультацією. Вона ґрунтується на відкритих офіційних джерелах станом на дату публікації.
Аналіз: Звіт ЄС про верховенство права 2026
17 липня 2026 року Єврокомісія опублікувала сьоме видання щорічного Звіту про верховенство права – документ із кодом COM(2026) 900 final, який оцінює стан верховенства права у 27 державах-членах ЄС та чотирьох країнах-кандидатах: Албанії, Чорногорії, Північній Македонії та Сербії.
України у звіті немає. І це – сигнал, який варто прочитати правильно.
Що таке Rule of Law Report і навіщо він взагалі існує
Звіт – це не рейтинг і не санкційний механізм. Це превентивний інструмент: Єврокомісія щороку фіксує ризики, рекомендує реформи та запобігає поглибленню системних проблем до того, як вони потребують задіяння важчих інструментів – процедури за ст. 7 ДФЄС, інфрингментних проваджень або механізму загальної кондиціональності (обумовеності) бюджету.
Звіт охоплює чотири «стовпи»:
Судові системи – незалежність, ефективність, якість правосуддя
Антикорупційні рамки – не лише законодавство, а й реальний track record переслідувань і вироків
Свобода медіа та плюралізм – зокрема прозорість власності, редакційна незалежність
Стримування і противаги – парламентський контроль, незалежні регулятори, якість законотворення
Для країн-членів звіт включає конкретні рекомендації. Для чотирьох країн-кандидатів (Балкани) – лише моніторинг, рекомендації надаються окремо через Enlargement Package.
Числа, які варто знати
47% рекомендацій 2025 року виконані державами-членами повністю або частково
23% – хоча б обмежений прогрес
600+ зустрічей провела Комісія з органами влади та стейкхолдерами
~900 представників національних інституцій охоплено консультаціями
280 письмових внесків від організацій громадянського суспільства і бізнесу
Саме тому Звіт про верховенство права 2026 є критично важливим для розуміння майбутніх критеріїв оцінки України.
Ці цифри говорять про одне: звіт – не декларативний документ, а результат живого діалогу, в якому вже як спостерігач з травня 2024 року бере участь і Україна через Мережу верховенства права ЄС.
Чому України у звіті ще немає – і що це означає насправді
Відповідь офіційна: включення відбувається «за об'єктивними і заснованими на заслугах критеріями» – ступінь формального просування в переговорному процесі + рівень готовності, особливо з питань верховенства права.
Відповідь практична: чотири балканські країни пройшли щонайменше половину вимог для членства. Україна – «лише на початку переговорів», за формулюванням Комісії.
Але ось критичний нюанс, про який рідко говорять: відсутність окремого розділу у звіті не означає відсутності моніторингу. Україна вже охоплена системою фінансової і політичної кондиціональності через Ukraine Facility. Загальний доступ до цього безпрецедентного інструменту (€50 млрд до 2027 року) прямо обумовлений виконанням реформ, які доставляють результати у сфері верховенства права. Кожний транш – це оцінка виконання узгодженого плану реформ.
Іншими словами: Комісія вже оцінює Україну по суті, просто не оформлює це у формат окремого розділу Rule of Law Report.
Що нового у 2026 році: зв'язок з когезійними фондами
Ключова новела, яка стосується і України в перспективі: звіт 2026 року вперше прямо пов'язується з Національними і регіональними планами партнерства (NRPP) – механізмом, який замінює нинішні інструменти структурних і когезійних фондів у новій багаторічній фінансовій рамці (бюджеті) ЄС.
Пропонований регламент по NRPP встановлює горизонтальні умови: дотримання верховенства права і Хартії основоположних прав є обов'язковою передумовою для отримання підтримки. Платежі можуть бути заблоковані в будь-який момент, якщо ці умови не виконуються. Звіт про верховенство права буде одним із джерел для оцінки виконання цих умов.
Для України – це майбутній стандарт доступу до кожного євро структурної підтримки після вступу.
Дзеркало для України: за якими критеріями оцінюватимуть
Коли Україна все ж потрапить до звіту, стандарт буде суворим – Комісія оцінює кандидатів не проти середнього по ЄС, а проти найкращих практик. Ось конкретні орієнтири:
1. Рівень довіри до незалежності судів
«Клуб 75%»: Данія, Фінляндія, Австрія, Швеція, Нідерланди, Німеччина, Люксембург, Ірландія – понад три чверті громадян вважають суди незалежними. Це базовий орієнтир.
Аутсайдери: Болгарія та Хорватія – близько 30%.
Для порівняння: за соцопитуваннями 2025 року довіра до судів в Україні — в нижньому діапазоні навіть серед держав-членів. Це системна проблема, яку звіт фіксуватиме в перший же рік включення.
2. Перевірка (англ. vetting) суддів і прокурорів
Успіх Албанії з повним вітингом після стадії апеляцій названий «важливим кроком». Для України – завершення кваліфікаційного оцінювання суддів і прокурорів є не лише внутрішньою реформою, а й конкретним KPI для майбутнього звіту.
3. Реальний track record антикорупційних переслідувань
Ключова вимога: не закони, а вироки. Комісія дивиться на реальну статистику розслідувань і обвинувальних вироків у топ-справах – саме це регулярно оцінюється як «помірний» або «недостатній» показник у балканських країнах.
4. Захист від SLAPP-позовів
З серпня 2025 року держави-члени впроваджують Директиву проти стратегічних позовів (SLAPP). Для України – це вимога до гармонізації, яку доведеться виконати в процесі вступу.
5. Відповідність European Media Freedom Act (EMFA)
З серпня 2025 більшість положень EMFA набули чинності для держав-членів: прозорість власності медіа, редакційна незалежність, справедливий розподіл державної реклами. Для України – питання гармонізації законодавства і незалежності медіарегулятора.
6. Цифровізація правосуддя
ЄС послідовно просуває електронне судочинство, відеоконференції, онлайн-доступ до судових рішень. Для України – окремий напрям, в якому є рух (Єдиний реєстр судових рішень, ЄСІТС), але рівень операційної зрілості ще не відповідає стандарту «цифрового правосуддя» ЄС.
Критичний погляд: що звіт не говорить, але варто знати
Є кілька речей, про які офіційний документ мовчить або говорить дуже обережно.
По-перше, механізм «готовності» залишається непрозорим. Формулювання «as and when they are ready» з Політичних настанов голови Комісії фон дер Ляєн — навмисно розмите. Жодних чітких часових орієнтирів, жодних публічних критеріїв оцінки «готовності» Молдови, України чи Грузії до включення. Це залишає широку дискрецію Комісії і мало підстав для оскарження.
По-друге, для країн-кандидатів звіт не генерує рекомендацій. Для Албанії, Чорногорії та інших – лише моніторинг, рекомендації приходять через інший інструмент (Enlargement Package). Це означає, що навіть після включення України до звіту, формальний тиск буде меншим, ніж на держави-члени.
По-третє, зв'язок «звіт → блокування фондів» не є автоматичним. Комісія явно зазначає: «немає автоматичного зв'язку між рекомендаціями звіту і умовами NRPP». Для оцінки порушення потрібно встановити реальний вплив на виконання фондів. Це залишає простір для маневру для держав, де проблеми з верховенством права є, але не мають прямого бюджетного виміру.
Що це означає для юристів і бізнесу в Україні прямо зараз
Для тих, хто консультує з питань євроінтеграції: стандарти звіту – це майбутні KPI для України. Вже зараз варто знати, за якими методологічними критеріями оцінюватиметься судова незалежність, медіасвобода і антикорупційний track record.
Для тих, хто працює з EU Facility та міжнародними фінансовими організаціями: умови Ukraine Facility прямо пов'язані з верховенством права. Кожна затримка в судовій реформі або антикорупційних розслідуваннях — це потенційний ризик для наступного траншу.
Для бізнесу: звіт явно фіксує «зв'язок верховенства права і Єдиного ринку». Незалежні суди і рівний доступ до правосуддя – не абстракція, а конкретний фактор інвестиційної привабливості та передумова для повноцінної участі у ринку ЄС після вступу.
FAQ
Чи є Україна у Звіті про верховенство права 2026?Ні. Звіт охоплює 27 держав-членів ЄС і чотири балканські країни-кандидати (Албанія, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія). Україна матиме окремий розділ «як тільки буде готова» – терміни офіційно не визначені.
Чи означає це, що ЄС не оцінює верховенство права в Україні?Ні. Прогрес України оцінюється через механізм Ukraine Facility (фінансова кондиціональність) і через Enlargement Package (щорічний звіт про хід виконання умов вступу, зазвичай жовтень–листопад).
Що таке «кондиціональність» і як вона пов'язана з верховенством права?Кондиціональність означає, що виплати з EU Facility залежать від виконання реформ. Якщо ключові умови (включно з реформами судової системи та антикорупційними заходами) не виконуються – Комісія може призупинити фінансування.
Коли Україна потрапить до звіту?Офіційна позиція: «when ready» – тобто коли Комісія вирішить, що Україна досягла достатнього рівня формальних і практичних показників. Для порівняння: чотири балканські країни включені після того, як завершили більше половини вимог для вступу.
Які реформи є критичними для майбутнього включення до звіту?Передусім – завершення перевірки та оцінювання суддів і прокурорів, формування реального track record у топ-антикорупційних справах (не лише розслідування, а вироки), відповідність EMFA та впровадження захисту від SLAPP-позовів.
Як звіт пов'язаний зі структурними фондами?У новій багаторічній фінансовій рамці планується, що дотримання верховенства права стане горизонтальною умовою для NRPP – аналогу когезійних фондів. Звіт буде одним із джерел для оцінки виконання цієї умови. Для України це актуально в контексті майбутнього членства.
Висновок
Звіт ЄС про верховенство права 2026 – документ, в якому України немає. Але він, мабуть, найкраще описує те, чим Україна має стати. Не рівень Болгарії чи Хорватії (30% довіри до судів), а рівень Данії і Фінляндії – це реальний орієнтир, проти якого вимірюватимуть прогрес після включення.
Поки відсутність у звіті комусь може здаватися відсутністю тиску – насправді тиск є, він просто йде через Ukraine Facility і фінансову кондиціональність. І це, мабуть, ефективніший інструмент: не рекомендація, яку можна ігнорувати роками, а умова виплати наступного траншу.
Для юридичної спільноти – і для тих, хто консультує клієнтів у сфері євроінтеграції – важливо вже зараз знати не лише формальні вимоги, а й методологію, за якою Комісія оцінює реальний прогрес. Саме вона стане основою першого розділу про Україну у майбутньому виданні цього звіту.
Коментарі