Граничні ціни на електроенергію: що справа VETS Svoge означає для України
Рубрика: право ЄС · ринок електроенергії · виробники Дата: 25 вересня 2026 року Автор: Микола Шиян, адвокат (Львів), енергетичне право, право ЄС та Енергетичного співтовариства
Стаття інформаційна і не замінює консультації у вашій справі. Автор спирається на відкриті джерела станом на 25.09.2026: тексти актів і рішень на EUR-Lex, картку справи на сайті Суду ЄС, чинні редакції законів на сайті Верховної Ради.
Коротко
Держава може обмежити дохід виробника електроенергії в кризу. Суд ЄС за останній рік тричі це підтвердив. Але він назвав і умови: об'єктивний орієнтир ціни, тимчасовість, покриття витрат, реалістичний розрахунок. Нова болгарська справа VETS Svoge ставить наступне питання: чи можна брати платіж з грошей, яких виробник так і не отримав.
Для України це не теорія. Граничні ціни на електроенергію діють тут уже роками. З 1 травня 2027 року закон дозволить їх лише під час надзвичайної ситуації в енергосистемі і не довше 90 днів. Виробник, який сьогодні збирає цифри за критеріями Суду ЄС, матиме аргументи, коли їх доведеться застосувати.
Про що болгарська справа
Болгарський суд питає, чи можна двічі брати з тих самих грошей. У 2022–2023 роках у ЄС діяла стеля доходів для частини виробників: 180 євро за МВт·год. Усе понад стелю виробник віддавав державі. Водночас Болгарія й далі стягувала свій внесок — 5 % від виручки за продану електроенергію.
Гідроелектростанція «ВЕЦ Своге» отримала від державного фонду «Безпека електроенергетичної системи» акт про публічну вимогу за 5-відсотковим внеском. Внесок нарахували і на суми понад стелю, які виробник уже передав державному фонду. Компанія оскаржила акт. Верховний адміністративний суд Болгарії звернувся до Суду ЄС, запит надійшов 14 травня 2025 року.
Суд поставив чотири питання. Якщо коротко:
Чи можна одночасно зберегти національний внесок і застосувати загальноєвропейську стелю доходів?
Чи можна рахувати внесок із сум понад стелю, які виробникові не належать? Чи не є це дискримінацією, якщо ті самі гроші оподатковують двічі?
Чи пропорційний такий внесок, якщо він не враховує фактичних витрат виробника?
Чи не порушує це право власності (ст. 17 Хартії основних прав ЄС)?
Станом на 25 вересня 2026 року справа C-327/25 на розгляді. Висновку генерального адвоката й рішення поки немає.
Що вже вирішив Суд ЄС: обмежувати можна, але доведіть
Суд ЄС послідовно дозволяє державам урізати дохід виробників у кризу. Це слабке місце для будь-якого виробника, і його краще назвати одразу. Три рішення за останній рік — на користь держав:
Справа | Дата | Що вирішив Суд |
C-391/23 Brăila Winds (Румунія) | 16.10.2025 | Директива 2019/944 не забороняє податок для виробників з відновлюваних джерел на дохід понад встановлену ціну |
C-633/23 Electrabel (Бельгія) | 18.12.2025 | Держава може рахувати дохід під стелею за презумпціями. Але вони мають давати реалістичну оцінку, що відповідає ринку в тому періоді |
C-423/23 Secab (Італія) | 22.01.2026 | Італійська стеля для руслових ГЕС законна, якщо не підриває інвестиції у відновлювані джерела |
Найкорисніше для виробника — не результат Secab, а критерії. Суд назвав, що саме перевіряє національний суд (п. 62–68 рішення):
Об'єктивний орієнтир. Італія взяла середню ціну за 2010–2020 роки з поправкою на інфляцію. Такий рівень розсудливий інвестор міг передбачити, коли вкладав гроші.
Винятковість і короткий строк. Стеля діяла кілька місяців, а станція працює десятиліттями.
Структура витрат. Витрати гідроелектростанції від подорожчання газу не зросли.
Нижня межа. Італійська схема гарантувала виробнику компенсацію, якщо ціна впаде надто низько.
Куди йдуть гроші. Надлишковий дохід за Регламентом має фінансувати підтримку кінцевих споживачів.
Суд окремо наголосив: оцінка фактична (п. 61). Отже, виграє той, у кого є дані.
Ще один висновок Secab стосується ПСО. Суд пояснив, що ст. 5 Директиви 2019/944 регулює ціну постачальника для споживача. Стелі доходів виробника вона не стосується (п. 33). Тому спір про граничні ціни й спір про ПСО мають різні правові підстави.
Україна: граничні ціни на електроенергію за законом і за правом ЄС
Регламент 2022/1854 в Україні не діє. Його немає в переліку acquis Енергетичного співтовариства: я перевірив офіційний перелік 25.09.2026. Рішення Суду ЄС не обов'язкові для українського суду. Для нього вони — переконливий орієнтир, а не норма.
Але Україна зобов'язана виконувати інший акт — Регламент 2019/943. Співтовариство адаптувало його рішенням Міністерської ради 2022/03/MC-EnC. Ст. 10(1) Регламенту встановлює, що оптова ціна не має ні верхньої, ні нижньої межі. Ст. 10(4)–(5) зобов'язує регулятора виявляти заходи, що обмежують ціноутворення, і усувати їх. Болгарський суд прямо послався на цю статтю у своєму третьому питанні.
Український закон уже пішов у цьому напрямку. Граничні ціни на електроенергію НКРЕКП встановлює для ринку «на добу наперед», внутрішньодобового і балансуючого ринків. Ось як змінюється їхній режим:
Період | Коли НКРЕКП може встановити граничні ціни | Умови |
Зараз (п. 9 розд. XVII Прикінцевих положень ЗУ «Про ринок електричної енергії») | У разі істотного коливання цін, за методикою Регулятора | Обґрунтування; мінімальний вплив на ринкову ціну; перегляд щонайменше раз на шість місяців; після консультацій з АМКУ |
З 01.05.2027 (ЗУ № 4834-IX від 07.04.2026) | Лише під час надзвичайної ситуації в енергосистемі, введеної за Кодексом системи передачі | Не довше 90 днів; з урахуванням цін на сусідніх європейських спотових ринках; не обмежувати імпорт і експорт |
Після запуску єдиного сполучення ринків (ст. 70-1, ЗУ № 4834-IX) | Мінімальних і максимальних обмежень не застосовують | Лише гармонізовані технічні межі номінованого оператора ринку, як у ст. 10 Регламенту 2019/943 |
Отже, питання в Україні вже не «чи можна обмежувати», а «як довести, що обмеження обґрунтоване». Саме на це відповідають критерії Secab. Кожне рішення про граничні ціни на електроенергію можна перевірити за ними.
Три уроки для українських виробників і трейдерів
1. Процедура важить не менше за рівень стелі
Граничні ціни мають спиратися на окремий нормативний акт із методикою. Касаційний адміністративний суд уже сформулював цю вимогу:
Цитувати як: Постанова Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд (КАС), від 27.09.2022 у справі № 640/31382/20 · ЄДРСР 106466807 · https://reyestr.court.gov.ua/Review/106466807
Аналіз статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» дає суду підстави для висновку, що порядок визначення істотного коливання цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, та процедуру встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку має визначати саме методика, яка затверджується Регулятором у формі окремого нормативно-правового акту.
Текст правової позиції за базою ЛПД.
Коментар: закон додає до цього ще три процедурні вимоги — обґрунтування, перегляд раз на шість місяців і консультації з АМКУ. Кожну з них можна перевірити документально. Якщо Регулятор пропустив перегляд або не оприлюднив обґрунтування, це порушення процедури, а не спір про економіку.
2. Витрати виробника — не деталь, а правова вимога
І Регламент 2022/1854, і український закон вимагають покривати витрати. Ст. 8(2)(c) Регламенту: національна стеля має забезпечити покриття інвестиційних і операційних витрат. Болгарський суд питає саме про це: чи пропорційний платіж, який ігнорує фактичні витрати.
В Україні подібна вимога є для спеціальних обов'язків (ПСО). Ч. 7 ст. 62 ЗУ «Про ринок електричної енергії» вимагає покривати економічно обґрунтовані витрати учасника ринку, на якого покладено ПСО. Верховний Суд розглядає це як єдиний законний варіант поведінки Регулятора:
Цитувати як: Судове рішення (вид у базі не вказано) Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд (КАС), від 27.07.2023 у справі № 640/18341/20 · ЄДРСР 112470590 · https://reyestr.court.gov.ua/Review/112470590
Чинне законодавство чітко визначає, що умови виконання спеціальних обов'язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов'язків; постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором; у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат. Отже, НКРЕКП має здійснювати формування цін і тарифів таким чином, щоб вони забезпечували, зокрема покриття економічно обґрунтованих витрат постачальника. За таких умов, Регулятор має лише один законний спосіб дії (правильний варіант поведінки) у вигляді забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат.
Текст правової позиції за базою ЛПД.
Коментар: позиція стосується ПСО і тарифів, а не граничних цін на РДН. Але логіка та сама, що в ст. 8(2)(c) Регламенту 2022/1854: державне втручання в ціну не може залишати виробника без покриття витрат. Щоб скористатися цим аргументом, виробник має показати свої витрати в цифрах.
3. Подвійне навантаження в Україні теж є
Питання VETS Svoge має український аналог. Два державні виробники одночасно продають за граничними цінами і фінансують ПСО для побутових споживачів.
За звітом НКРЕКП за 2025 рік вартість послуги ПУП за ПСО склала 180 млрд грн (з ПДВ), на 18 % більше, ніж за 2024 рік. Для порівняння: побутовий споживач платив 4,32 грн за кВт·год, а середня ціна на вільному роздрібному ринку була 8,30 грн. Різницю покрили «Енергоатом» (90,51 %) і «Укргідроенерго» (9,49 %).
Моє спостереження: побутовий споживач платить фіксовану ціну незалежно від ціни на РДН. Тому граничні ціни на РДН захищають насамперед непобутових покупців. У ЄС надлишковий дохід мав адресно йти на підтримку кінцевих споживачів — Суд ЄС у Secab урахував це на користь держави. Де в українській конструкції цей адресний механізм, закон не каже.
Сьогодні ці виробники — державні, і вони навряд чи судитимуться з державою. Але модель уже є. Якщо ПСО колись поширять на приватних виробників, питання VETS Svoge постане буквально: чи можна рахувати одне навантаження з доходу, який уже забрало інше.
Граничні ціни на електроенергію: що зробити виробнику вже зараз
Ці кроки не зобов'язують вас судитися. Вони зберігають можливість оскаржити граничні ціни на електроенергію, якщо це знадобиться.
Зберіть власну економіку за періоди дії граничних цін. Погодинні обсяги, продані на рівні стелі. Операційні й інвестиційні витрати. Приведена вартість енергії для вашої технології. За Secab оцінка фактична — без цих даних аргумент не працює.
Запросіть в НКРЕКП обґрунтування кожного рішення про граничні ціни і результати консультацій з АМКУ. Для цього достатньо запиту на публічну інформацію.
Перевірте, чи Регулятор переглядав граничні ціни щонайменше раз на шість місяців. Пропущений перегляд — процедурний аргумент, який не потребує економічної експертизи.
Після 01.05.2027 перевіряйте три речі в кожному рішенні: чи введено надзвичайну ситуацію за Кодексом системи передачі; чи не перевищено 90 днів; чи враховано ціни сусідніх європейських ринків.
Пам'ятайте про строк. Нормативно-правовий акт можна оскаржити до адміністративного суду протягом усього строку його чинності (ч. 3 ст. 264 КАС України). Але збитки за минулі періоди без зібраних даних довести важко.
Можна спробувати зробити це самостійно: більшість документів публічні. Якщо виникне питання, як поєднати українську процедуру з аргументами права ЄС, я готовий допомогти.
Часті запитання
Чи діє в Україні Регламент ЄС 2022/1854 про стелю доходів виробників? Ні. Його немає в acquis Енергетичного співтовариства, а в самому ЄС ст. 6–8 діяли з 01.12.2022 по 30.06.2023. Для України обов'язковий інший акт — Регламент 2019/943, ст. 10 якого забороняє межі оптової ціни.
Чи законні граничні ціни на електроенергію в Україні зараз? Закон дозволяє їх у разі істотного коливання цін. НКРЕКП має діяти за методикою, обґрунтувати рішення і переглядати його раз на шість місяців. Законність конкретного рішення залежить від того, чи дотримано цих умов.
Що зміниться 1 травня 2027 року? НКРЕКП зможе встановлювати граничні ціни лише під час надзвичайної ситуації в енергосистемі і не довше 90 днів. Після запуску єдиного сполучення ринків «на добу наперед» межі ціни, крім технічних, не застосовуватимуть.
Чи зобов'язаний український суд враховувати рішення Суду ЄС? Прямого обов'язку немає. Але українські суди вже посилаються на практику Суду ЄС, коли тлумачать норми, перенесені з права ЄС. Регламент 2019/943 — саме такий випадок.
Коли буде рішення у справі VETS Svoge? Точної дати немає. Запит надійшов у травні 2025 року. Для порівняння, рішення в Secab ухвалено через два з половиною роки після запиту.
Висновок
Справа VETS Svoge не скасує права держави обмежувати доходи в кризу. Суд ЄС уже тричі визнав це право. Але вона, найімовірніше, уточнить межу: платіж має враховувати реальні витрати і не брати двічі з тих самих грошей.
Для України це питання 2027 року. Граничні ціни на електроенергію стануть винятком на 90 днів, а кожен виняток доведеться обґрунтувати. Виробник, який має дані про свої витрати й обсяги, зможе перевірити це обґрунтування. Той, хто даних не має, — лише погодитися з ним.
Джерела
Право ЄС (звірено на EUR-Lex 25.09.2026)
Регламент Ради (ЄС) 2022/1854 від 06.10.2022 про надзвичайне втручання для подолання високих цін на енергію: ст. 6 (стеля 180 євро/МВт·год), ст. 7, ст. 8 (національні кризові заходи і умови п. 2), ст. 22(2)(c) (ст. 6–8 діяли з 01.12.2022 по 30.06.2023).
Регламент (ЄС) 2019/943 від 05.06.2019 про внутрішній ринок електроенергії, ст. 10 (технічні межі торгів). Адаптовано в Енергетичному співтоваристві рішенням 2022/03/MC-EnC.
Директива (ЄС) 2019/944 від 05.06.2019, ст. 5.
Запит про преюдиційне рішення у справі C-327/25 VETS Svoge, OJ C, C/2025/4436, 18.08.2025. Статус «на розгляді» — картка справи на сайті Суду ЄС, 25.09.2026.
Рішення Суду ЄС від 22.01.2026, C-423/23 Secab (CELEX 62023CJ0423), п. 33, 60–68, резолютивна частина.
Рішення Суду ЄС від 18.12.2025, C-633/23 Electrabel e.a. (CELEX 62023CJ0633), резолютивна частина.
Рішення Суду ЄС від 16.10.2025, C-391/23 Brăila Winds (CELEX 62023CJ0391), резолютивна частина.
Перелік acquis Енергетичного співтовариства: energy-community.org/enc-lex/law/acquis.html (Регламенту 2022/1854 у ньому немає, перевірено 25.09.2026).
Право України (звірено на zakon.rada.gov.ua 25.09.2026)
ЗУ «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (ред. від 26.07.2026): ч. 7 ст. 62; п. 9 розд. XVII Прикінцевих та перехідних положень.
ЗУ № 4834-IX від 07.04.2026 (зі змінами ЗУ № 4937-IX від 15.07.2026): пп. 62 п. 1 розд. I (ст. 70-1 — з дати початку єдиного сполучення ринків «на добу наперед»), абз. 7–8 пп. 70 п. 1 розд. I (нова редакція абзацу п. 9 розд. XVII — з 01.05.2027), п. 1 розд. II.
Кодекс адміністративного судочинства України, ч. 3 ст. 264.
Дані
НКРЕКП, брошура до Річного звіту за 2025 рік (08.06.2026), с. 14–15: вартість послуги ПУП за ПСО, частки виробників, ціни для побутових і на вільному ринку.
Судова практика України
Позиції [8166] і [9057] наведено в тексті за базою правових позицій Верховного Суду (lpd.court.gov.ua) з посиланнями на Єдиний державний реєстр судових рішень.
Для порівняння
Mikov & Attorneys, «Case C-327/25, VETS Svoge: The Limits of National Measures in the face of High Electricity Prices» (11.09.2026) — огляд справи з болгарської перспективи.
Коментарі