Вуглецеве мито CBAM у СОТ: чого Україні чекати від справи DS639
Рубрика: право ЄС · міжнародна торгівля · експортери Дата: 30 вересня 2026 року Автор: Микола Шиян, адвокат (Львів), енергетичне право, право ЄС та Енергетичного співтовариства
Стаття інформаційна і не замінює консультації у вашій справі. Автор спирається на відкриті джерела станом на 30.09.2026: картку справи DS639 і повідомлення Органу врегулювання спорів СОТ, заяви ЄС у цьому органі, звіт Комісії COM(2025) 783 і консолідований текст Регламенту 2023/956 на EUR-Lex, картки законопроєктів на сайті Верховної Ради.
25 вересня 2026 року Орган врегулювання спорів СОТ створив панель у справі DS639. Росія просить визнати, що вуглецеве мито CBAM і безоплатні квоти в системі торгівлі викидами ЄС порушують правила світової торгівлі. Вісімнадцять членів СОТ заявили участь як треті сторони, від Китаю та Індії до США, Британії й Норвегії. України серед них немає, хоча за обсягом поставок товарів CBAM до ЄС Україна є найбільшим експортером у світі. Так пише сама Комісія у звіті від 16 грудня 2025 року.
Ця стаття пояснює, чого справа DS639 може змінити, а чого не змінить. І чому для українського експортера важливіші не Женева, а Брюссель і Київ: переговори щодо форс-мажору, дефолтні значення викидів і три законопроєкти про власну систему торгівлі квотами, що лежать у Раді.
Вуглецеве мито CBAM у СОТ: чого Україні чекати від справи DS639
Росія запросила консультації 12 травня 2025 року. ЄС відмовив через десять днів, зазначивши, що консультації з державою, яка веде агресивну війну проти України, не можуть дати результату. 10 липня 2026 року Росія попросила створити панель. На засіданні 24 липня ЄС заблокував перший запит, як дозволяють правила. Другий запит блокувати не можна, тому 25 вересня панель створили.
Перелік претензій ширший, ніж зазвичай переказують у новинах. За карткою справи на сайті СОТ Росія посилається на такі норми.
Блок претензій | Норми, на які посилається Росія | Суть |
Дискримінація імпорту | ст. I:1, II:1(a) і (b), III:1, III:2, III:4, X:3(a), XI:1 ГАТТ 1994 | режим найбільшого сприяння, національний режим, зв'язані тарифи, прозорість адміністрування, кількісні обмеження |
Протоколи про вступ до СОТ | Болгарія, Латвія, Естонія, Хорватія, Литва | зобов'язання, взяті цими державами до вступу в ЄС |
Ліцензування імпорту | ст. 1.2, 1.3, 3.2 Угоди про ліцензування імпорту | процедура реєстрації уповноважених декларантів CBAM |
Безоплатні квоти EU ETS | ст. 1.1(a)(1), 3.1(a) Угоди про субсидії, ст. VI і XVI ГАТТ | заборонена експортна субсидія виробникам ЄС |
Позиція ЄС в Органі врегулювання спорів була короткою. Комісія назвала CBAM кліматичним інструментом, побудованим недискримінаційно і рівно для всіх, і додала, що не вважає доречним обговорювати деталі механізму за пунктом порядку денного, який ініціювала Росія. Головний аргумент ЄС був іншим: доки Росія веде агресивну війну проти України, вона не може розраховувати на правила СОТ для кращого доступу своїх товарів на ринок ЄС. ЄС також нагадав про спільну заяву від березня 2022 року, якою фактично призупинив свої поступки щодо Росії за правилами СОТ.
Отже, захист за статтею XX ГАТТ, тобто винятки для охорони життя, здоров'я і вичерпних природних ресурсів, у публічних заявах ЄС поки не прозвучав. Він, найімовірніше, з'явиться у письмових поданнях панелі. Але перший рубіж оборони ЄС інший: безпековий і процедурний.
Чому рішення панелі не зупинить механізм
Панель зазвичай працює рік або довше, і її звіт не стане останнім словом. Апеляційний орган СОТ не працює з грудня 2019 року. Сторона, яка програла, може подати апеляцію в порожнечу, і звіт панелі так і не набуде сили. ЄС на цей випадок є учасником тимчасової апеляційної домовленості MPIA, а Росія до неї не приєдналась. Тому для Росії найкращий результат справи є не юридичним, а політичним: отримати текст, у якому незалежні експерти назвуть слабкі місця CBAM.
Саме цей текст і чекають треті сторони. Індія, Китай, Бразилія, Індонезія роками критикували механізм у Раді з торгівлі товарами як «зелений протекціонізм», але не хотіли самі позиватися до ключового торговельного партнера. Росія зробила це за них. Якщо панель визнає порушення хоча б в одній частині, наприклад щодо безоплатних квот або дефолтних значень викидів, цей висновок стане аргументом у переговорах для всіх, хто експортує сталь, алюміній чи добрива до ЄС.
Звідси випливає перше, чого справа DS639 не зробить: вона не скасує вуглецеве мито CBAM для українського експортера ані у 2027, ані у 2028 році. Сертифікати за імпорт 2026 року доведеться купувати за графіком, який встановив Регламент 2023/956 зі змінами 2025 року. Що справа може зробити, так це змінити переговорну рамку. І тут постає питання, чому Україна цю рамку не використовує.
Вуглецеве мито CBAM для України: чому нас немає серед третіх сторін
Право заявити участь як третя сторона має будь-який член СОТ із суттєвим інтересом у справі. За усталеною практикою це роблять протягом десяти днів після створення панелі. Третя сторона отримує письмові подання сторін і може викласти власну позицію. Це не означає підтримати позивача: Норвегія, чия система торгівлі викидами пов'язана з європейською, і Британія, що запускає власний CBAM у 2027 році, участь заявили.
Інтерес України тут не абстрактний. За даними реєстру CBAM, які наводить Комісія, у другому кварталі 2025 року з України походило 18,4 % усього імпорту заліза і сталі до ЄС, охопленого механізмом, і 17,4 % імпорту цементу. Від початку перехідного періоду Україна поставила до ЄС 21,2 млн тонн товарів CBAM. Жоден інший експортер стільки не має.
Утримання зрозуміле. Україна є кандидатом на вступ і зобов'язана перейняти кліматичне право ЄС, а сама справа ініційована агресором. Стати поруч із Росією в судовому залі політично неможливо. Але позиція третьої сторони може бути й такою: механізм законний, а окремі елементи його застосування, наприклад дефолтні значення для країн, де верифікація фізично неможлива через обстріли, потребують корекції. Саме це Україна зараз доводить Комісії у двосторонньому форматі, без жодних процесуальних гарантій. У СОТ цю саму позицію можна було б зафіксувати офіційно. Але вибір зроблено на користь дипломатії і про це варто хоча б знати.
Форс-мажор за статтею 30(7): що Комісія відмовила і що змінив 2026 рік
Стаття 30(7) Регламенту 2023/956 зобов'язує Комісію оцінити ситуацію, якщо в третій країні сталася непередбачувана, виняткова і неспровокована подія з руйнівними наслідками для економічної та промислової інфраструктури. Далі Комісія подає звіт Європарламенту і Раді, а за потреби й законодавчу пропозицію про тимчасові заходи. Норма писалась із думкою про Україну, і ще у квітні 2025 року Комісія відповідала бізнесу, що жодна країна за нею не звернулась.
Звіт Комісія подала 16 грудня 2025 року разом із пропозицією розширити CBAM на 180 груп готових виробів зі сталі й алюмінію. Висновок щодо України був негативним. Комісія визнала виняткові обставини війни, але оцінила вплив механізму на ВВП України у мінус 0,01 % до 2035 року і не побачила підстав для тимчасових заходів. Аргументи були такі: експорт товарів CBAM становить менше 2 % ВВП, українські виробники вже декларують фактичні викиди у 78 % поставок, а фінансове навантаження зростатиме поступово до 2034 року.
Перший квартал 2026 року цю модель спростував. Українська металургія втратила понад мільйон тонн замовлень із ЄС; експорт довгого прокату впав на 55–64 % залежно від методики підрахунку, а «АрселорМіттал Кривий Ріг», за власними словами компанії, взагалі зупинив поставки до ЄС, бо покупці відмовились доплачувати 50–75 євро за тонну. GMK Center оцінює втрати сталевого сектору у 2,1 % ВВП до 2030 року. Ці цифри походять від галузі, і Комісія має право їх оскаржувати. Але вже 24 квітня 2026 року віцепрем'єр Тарас Качка повідомив, що Комісія визнала помилку у своїх розрахунках. Різниця між прогнозом мінус 0,01 % і галузевою оцінкою мінус 2,1 % є двісті разів, і саме на цій різниці Україна тепер будує переговорну позицію.
Далі рухається Європарламент. У травні 2026 року доповідач з CBAM Мохаммед Шахім заявив у комітеті ENVI, що не уявляє, яку ще ситуацію можна вважати форс-мажором, якщо не війну в Україні. 15 вересня 2026 року Парламент ухвалив позицію першого читання щодо розширення CBAM. За повідомленням Мінекономіки, до неї увійшли положення про врахування виняткових обставин тривалого збройного конфлікту та можливість тимчасових заходів у таких випадках. Загальний підхід Ради ЄС від 12 червня 2026 року, судячи з його описів, такого положення не містить, тож доля норми вирішиться у тристоронніх переговорах. Паскаль Ламі, колишній торговий комісар і гендиректор СОТ, 27 вересня в інтерв'ю Forbes Ukraine назвав строк три-шість місяців і запропонував звільнити українську сталь від CBAM під умову виконання кліматичних зобов'язань кандидата.
Внутрішній спір про «податок»: хто платить вуглецеве мито CBAM
В Україні паралельно сперечаються про власну систему торгівлі квотами, і частина бізнесу виступає проти будь-якої внутрішньої ціни на вуглець. Аргумент простий: промисловість під обстрілами, і додаткове навантаження зараз недоречне. Цей аргумент не враховує, як працює CBAM.
Механізм не карає за викиди як такі. Він вирівнює ціну вуглецю: імпортер у ЄС платить різницю між європейською ціною квоти й тією, яку виробник уже сплатив удома. Стаття 9 Регламенту дозволяє вирахувати ціну вуглецю, фактично сплачену в країні походження. Сьогодні український податок за викиди двоокису вуглецю становить 30 гривень за тонну за статтею 243.4 Податкового кодексу. Ціна квоти в EU ETS у 2026 році коливається близько 65–80 євро за тонну. Це різниця приблизно у сто разів. Отже, за кожну тонну сталі український виробник платить майже всю ціну вуглецю, тільки не до бюджету України, а до бюджету ЄС через свого покупця.
Тому питання стоїть не «платити чи ні», а «кому платити». Внутрішня система торгівлі квотами або підвищений податок, який ЄС визнає ціною вуглецю, залишає ці гроші в Україні й дозволяє спрямувати їх на декарбонізацію тих самих заводів. Це і є та «зона» прийнятних рішень, про яку Ламі говорить як про умову звільнення: власна ціна на вуглець замість європейської.
У Раді зараз три законопроєкти про національну систему торгівлі квотами: № 15386 від 7 липня 2026 року, № 15386-1 від 21 липня та № 15386-2 від 23 липня, який 1 вересня включено до порядку денного. Урядовий проєкт Мінекономіки, оприлюднений у травні, до Ради не потрапив. Європейська Бізнес Асоціація не підтримала проєкт № 15386 через ризики для передбачуваності регулювання, а фахові видання критикують усі три депутатські тексти за відсутність публічного обговорення. Найбільша вада для експортера не в деталях, а в темпі: жоден із проєктів не дасть ціни вуглецю, яку Комісія встигне визнати до першої декларації CBAM за 2026 рік.
Що робити експортеру вже зараз
Перший крок стосується договорів. Через невизначеність із верифікацією багато українських постачальників у 2026 році перейшли з базису CFR на DDP і взяли ризик платежів CBAM на себе. Якщо у контракті закладено розрахункові викиди, а верифіковані дані у 2027 році виявляться вищими, різницю заплатить постачальник. Варто перевірити, хто за договором несе цей ризик, і чи є механізм перегляду ціни.
Другий крок стосується даних. Комісія у звіті сама визнає, що українські виробники масово декларують фактичні викиди. Це головна перевага перед дефолтними значеннями, які розраховані за найбруднішими технологіями з надбавкою. Мінекономіки 25 вересня 2026 року готує звернення до Комісії про перегляд дефолтних значень для цементу, плоского і довгого прокату та безшовних труб. Підприємство, яке має власні верифіковані дані, від цього перегляду не залежить.
Третій крок стосується верифікаторів. Угода з Національним агентством з акредитації України та шведським органом акредитації у травні 2026 року відкрила українським верифікаторам шлях до акредитації за правилами ЄС. Поки таких органів мало, черга на верифікацію може стати вузьким місцем перед вереснем 2027 року, коли імпортери подаватимуть перші декларації за 2026 рік.
Усе це можна зробити власними силами, і великі металургійні групи так і роблять. Складніше середньому виробнику цементу чи труб, у якого немає окремого відділу з CBAM. Там перевірка договорів і підготовка до верифікації зазвичай потребують юриста, який читає Регламент і імплементаційні акти в оригіналі.
Часті запитання
Чи скасує СОТ вуглецеве мито CBAM? Ні, принаймні не в найближчі роки. Панель працюватиме близько року, а її звіт можна оскаржити в недіючий Апеляційний орган. Росія не є учасником домовленості MPIA, яка замінює апеляцію. Навіть рішення не на користь ЄС не зупинить механізм автоматично.
Чи може Україна ще приєднатися до справи DS639? Формально так, як третя сторона. За практикою СОТ це роблять протягом десяти днів після створення панелі, тобто до початку жовтня 2026 року. Станом на 30 вересня Україна такого наміру не заявляла.
Чи звільнили Україну від CBAM через війну? Ні. Комісія у звіті від 16 грудня 2025 року не побачила підстав для тимчасових заходів за статтею 30(7) Регламенту. Європарламент 15 вересня 2026 року включив до своєї позиції положення про тривалий збройний конфлікт, але це лише позиція першого читання. Остаточний текст узгодять Парламент, Рада і Комісія.
Коли українському експортеру доведеться реально платити? Платить імпортер у ЄС, але економічно витрати перекладають на постачальника через ціну або базис DDP. Сертифікати за імпорт 2026 року купують у 2027 році; перша декларація подається до кінця вересня 2027 року.
Якщо в Україні запрацює своя система торгівлі квотами, CBAM зникне? Не зникне, але зменшиться. Стаття 9 Регламенту дозволяє вирахувати ціну вуглецю, фактично сплачену в країні походження. Чим ближча українська ціна до європейської, тим менший платіж у ЄС. Повне звільнення можливе лише для країн, чиї системи пов'язані з EU ETS, як у Швейцарії.
Висновок
Справа DS639 важлива не своїм результатом, а тим, що вона робить видимим: ціна вуглецю стала предметом торговельного права, і відстоюють свої інтереси тут усі, крім найбільшого експортера товарів CBAM. Для України реальні рішення ухвалюють у двох місцях. У Брюсселі це тристоронні переговори щодо положення про збройний конфлікт і перегляд дефолтних значень. У Києві це законопроєкти про власну ціну на вуглець, без якої гроші за викиди українських заводів і далі йтимуть до бюджету ЄС.
Експортер може дочекатися цих рішень і діяти потім. Але контракт на 2027 рік, верифікація і черга до акредитованого органу не чекають ні Женеви, ні Брюсселя. Якщо хочете перевірити, як CBAM розподілений у ваших договорах і чи готове підприємство до першої декларації, я готовий подивитись на документи. Рішення, звісно, за вами.
Джерела
Картка справи DS639 на сайті СОТ: https://www.wto.org/english/tratop_e/dispu_e/cases_e/ds639_e.htm ✅
Повідомлення СОТ про засідання Органу врегулювання спорів 24.07.2026 і 25.09.2026 ✅
Заяви ЄС на засіданні Органу врегулювання спорів 24.07.2026 (EEAS) ✅
Звіт Комісії COM(2025) 783 від 16.12.2025 про застосування Регламенту CBAM, блок про Україну ✅ (EUR-Lex)
Регламент (ЄС) 2023/956, консолідована редакція від 20.10.2025, ст. 9, 30(7) ✅ (EUR-Lex)
Пропозиція COM(2025) 989 від 17.12.2025; позиція Європарламенту від 15.09.2026 (EPRS ATA(2026)791461; повідомлення Мінекономіки від 17.09.2026)
Перелік учасників MPIA на сайті СОТ ✅
Податковий кодекс України, ст. 243.4 (rada.gov.ua, чинна редакція) ✅
Картка законопроєкту № 15386-2 на сайті Верховної Ради ✅; проєкти № 15386 і № 15386-1 — за публікаціями ecopolitic.com.ua і EBA
GMK Center, «Вплив СВАМ на металургійну галузь України», березень 2026
Економічна правда, «CBAM у ЄС: як вуглецеве мито зупинило експорт української сталі у 2026 році»
Forbes Ukraine, 01.05.2026 (оцінка ІЕД) і 25.09.2026 (звернення щодо дефолтних значень); інтерв'ю Паскаля Ламі, 27.09.2026
Обозреватель, 24.04.2026 (заява Тараса Качки); Главком, 29.04.2025 і 04.07.2025
Коментарі