Чому держава платить за газ з бюджету, замість отримувати дохід з вітчизняного видобутку?

Доброго дня. Цей текст прямо не стосується юридичного, правового захисту прав споживачів комунальних послуг у Львові. Так само, в ньому ви не знайдете прямої відповіді на поставлене у заголовку запитання. Пишучи його, ми не переслідуємо жодної політичної мети, крім того, щоб наші читачі мали аргументи для своїх роздумів.

Усі потроху змикаються з думкою, що долар по 40. А рупори Уряду пояснюють, що у всьому винна війна і дорогі енергоресурси, в першу чергу - природний газ.

Прем'єр каже, що газу треба багато, тому необхідно фінансово допомогти державному постачальнику НАК “Нафтогаз України”, щоб зимою в житлі було тепло. З цими аргументами важко сперечатися.

Але опозиція нагадує, що в Україні є достатньо ресурсу власного газу, видобуток якого може забезпечити потреби населення і теплоенерго. Та наводить доволі переконливі аргументи. Проте, значна частина видобутку належить приватним компаніям і державне втручання в їх бізнес може мати непередбачувані негативні наслідки другого і третього рівнів (банкрутстство, скорочення інвестицій в галузь тощо). Та й загалом - схиляння до прихованої націоналізації трохи нагадує гасла комунізму, з яким воюють наші захисники на фронті.

То ж як у цьому питання знайти справедливість, не скочуючись до крайностей?

Бо з одного боку приватний бізнес ведеться з метою отримання прибутку. А з іншого - соціальна справедливість і норма коституції, що надра, з якого видобувається газ є власністю усього Українського народу. Зауважте - не державною власністю, а - власністю Українського народу. Тобто, надра мають приносити користь кожному “маленькому” українцю. Як цього досягти?

Адже, навіть без ідей комунізму, зрозуміло, що є несправедливо, коли одні українці потерпать від падіння економіки і значної інфляції, а інші - отримують додаткову вигоду від непередбачуваного різкого подорожчання нафти та газу в умовах дефіциту створеного російською агресією.

Вихід з ситуації пропонує “колиска сучасної демократії”, країна походження Великої хартії вольностей - Англія.

Ми вже писали, що ​​”У Великій Британії хочуть ввести “несподіваний податок” у нафтогазовому секторі. А в Україні?”. Ще раз нагадуємо про це лише тому, що там від намірів перейшли до дій.

У Великій Британії вже запровадили збір на прибуток від енергетики (нафти та газу).

Англійські юристи зауважують, що зробили це у дуже стислі терміни.

Нафтогазовий фіскальний режим Великобританії оподатковує прибутки, отримані компаніями від видобутку нафти та газу у Великобританії та на UKCS . Цей режим відокремлений від інших податків на комерційний прибуток завдяки роботі «кільцевої огорожі» (‘ring fence’), яка запобігає внесенню в режим збитків від інших видів діяльності.

Цей захід запроваджує новий, тимчасовий податок у розмірі 25% на прибутки нафтогазових компаній. Це на додаток до корпоративного податку Ring Fence, який стягується у розмірі 30%, і додаткового збору, який стягується у розмірі 10%. Таким чином основна ставка податку збільшується з 40% до 65%.

Збір також включає нову надбавку на інвестиції у розмірі 80%, яка буде доступна компаніям у момент здійснення інвестицій на кваліфіковані витрати.

Мета цієї політики британського Уряду пояснюється так.

Оскільки ціни на нафту й газ суттєво зросли за останній рік через глобальні обставини, відбулося значне збільшення прибутків, отриманих від видобутку нафти й газу у Великобританії. Ціни на нафту зросли майже вдвічі з початку минулого року, а ціни на газ зросли більш ніж удвічі. Після цих рекордно високих цін уряд запроваджує податок на прибуток у сфері енергетики (нафти та газу), новий збір у розмірі 25% від надзвичайного прибутку, який отримує нафтогазовий сектор. Доходи, отримані від збору, допоможуть фінансувати додаткову підтримку вартості життя.

Уряд також чітко заявив, що Велика Британія продовжуватиме потребувати нафти та газу під час переходу до Net Zero, і що він хоче, щоб нафтогазовий сектор реінвестував свої прибутки для підтримки економіки, робочих місць та енергетичної безпеки Великобританії. Щоб заохочувати це, в рамках збору запроваджено нову інвестиційну надбавку в стилі «супер-відрахувань» ('super-deduction'), щоб забезпечити негайний стимул для нафтогазового сектору інвестувати у видобуток Великобританії.

Цей тимчасовий захід матиме вплив приблизно на 200 компаній, які працюють у Великій Британії або на континентальному шельфі Великобританії. Постраждалі компанії можуть платити більше податків, але також можуть отримати податкові пільги через нову пільгу. Детальніше ви можете прочитати проо це з першоджерела (мовою оригіналу) тут.

Простіше кажучи:

• Уряд Британії не конфісковує свердловин і не втручається розпорядження приватними компаніями видобутими ресурсами.

• Але Уряд розуміє, що в цих компаній є непередбачувані надприбутки, які слід використати на загальне благо усіх Британських громадян.

• Тому Уряд через податки спонукає компанії-видобувники частину надприбутків інвестувати у збільшення видобутку, а частину - на інші соціальні цілі.

Чому так не хочуть робити в Україні ми не знаємо. Але спеціалісти і адвокати проекту “Служба комфорту споживачів” добре знають українське законодавство у галузі електропостачання, газопостачання, надання житлово-комунальних послуг та антимонопольне регулювання. І ці знання можуть допомогти вам, якщо ви звернетися до наших адвокатів у Львові.