Майже половину мого життя пройшла у юриспруденції та її уроках. Саме тому я часто розповідатиму про свій досвід з тих часів. Однак вони не стосуватимуться технічної сторони професії, а загальних моментів, які ми можемо зустріти та відчути де завгодно.
Одним із таких аспектів були уроки про довіру та як я їх засвоїла.
Довіра клієнта
У одній із моїх колишніх компаній працівник потрапив у аварію через вину іншого водія під час виконання обов'язків. Оскільки він отримав серйозні травми, це призвело до відкриття кримінальної справи. Він був літнім чоловіком із малим доходом, тому мій начальник попросив мене допомогти йому як особистому адвокату за рахунок компанії.
Через свою професію цей чоловік не дуже обізнаний з документами, їхніми складовими та іншими процесами. Іноді мені доводилося пояснювати йому, що документи, які він отримував, надсилалися опонентом, а не суддею, і вони мають інше значення, ніж він думав.
Одного разу, на ранніх етапах судового процесу, коли я прибула до суду, я помітила незнайомого чоловіка на скутері з моїм клієнтом. Він був одягнений у футболку, яка не повністю прикривала його живіт, і шорти, які не повністю прикривали його зад. Як ви можете зрозуміти, це не зовсім профіль людей, яких зустрічають у суді, особливо якщо клієнт не знає нікого у місті, де слухалася справа.
Часткова довіра не спрацює, вона лише заплутає ще більше. Довіра: Все або Нічого.
Після судового засідання я запитала клієнта, з ким він розмовляв. Виявилося, що мій клієнт хотів дізнатися від судді через незнайомця (давайте забудемо, як він його взагалі знайшов), про документи, які той ніби-то надіслав йому, та чому суддя вважає, що він винен у аварії. Почувши це, на мене немов облили холодною водою.
По-перше, це були питання, які ми вже обговорили, і вони не мали нічого спільного з "думкою судді", це була частина процесу.
По-друге, я навіть боялась уявити, як це могло б повернутися проти нас, якби така "розмова" відбулася.
Я ще раз пояснила ситуацію клієнту і суворо заборонила будь-який контакт із суддею чи будь-ким іншим без мого відома та пояснила, які негативні наслідки це може мати.
По дорозі до автомобіля я усвідомила, що клієнт діяв так, тому що не повністю довіряв мені, можливо, тому що вважав мене занадто молодою, можливо, з інших причин, це не мало значення.
Зрозумівши це, я поділилась своїми підозрами з ним і запропонувала, що в такому випадку він може знайти іншого адвоката, якому він міг би повністю довіряти, я могла б йому в цьому допомогти. Адже без довіри ця справа не мала б шансів.
В кінці, після відвертої розмови, клієнт пообіцяв слухати та робити те, що я кажу, і не хотів змінювати адвоката. Справа завершилася успішно, хоча й не без пригод.
Знайте, що є три людини в світі, яким ви ніколи не можете збрехати чи приховати щось: ваш адвокат, ваш бухгалтер та ваш лікар.
Довіра клієнта робить робочі процеси передбачуваними та збільшує шанси отримати бажаний результат.
Довіра начальника
Це, мабуть, один з найскладніших видів довіри, яку можна заслужити:) Ох, ці начальники... вони завжди знають краще, не вміють слухати, не люблять, коли їм заперечують, відомі своїм нетерпінням 😉
Можливо, через мою відкриту натуру, у мене ніколи не було проблем з довірою начальників.
Однак, найяскравішим для мене прикладом того, що я змогла заслужити довіру одного з моїх начальників, є наступний випадок.
Минув рік, як я вже працювала на іншу компанію, і мій колишній начальник зателефонував мені (ми підтримували зв'язок) і попросив мене тимчасово зберігати його робочий сейф у мене вдома 🙂. Як ми добре знаємо, все тимчасове з часом стає постійним... і тиждень перетворився на рік.
Спочатку він приходив, щоб взяти те, що йому потрібно з сейфу, але потім просто залишив мені ключі, щоб я могла відкрити його, коли він шукав щось.
Довіра: Все або Нічого
Звання не має значення, якщо ми забуваємо, перш за все, що ми люди і що ми працюємо з людьми. І у критичні моменти, чи ви звичайний працівник, чи член правління, люди звертаються спершу до тих, кому можуть довіряти та на кого можуть покластися.
Щоб досягти такого рівня, вам не потрібно жити у світі єдинорогів. Довіра приходить з часом, з викликами, через які ви проходите, з комунікацією і, що найважливіше, із бажанням її мати. Це двостороння угода, і вона працює лише тоді, коли обидві сторони працюють на це.
Часткова довіра не спрацює, вона лише заплутає ще більше. Все або нічого.
виконавчий і операційний асистент, юрист