Борги за житло в окупації: воєнний мораторій та приховані пастки для позичальників

Отримати лист від банку з вимогою негайно погасити багатотисячний борг або віддати власну квартиру – це страшний сон, який для багатьох українців в умовах війни та втрати дому став суворою реальністю.

Кредитна пастка: як банки вимагають гроші за житло в окупації

Показовою є реальна судова справа клієнта, яка яскраво ілюструє поведінку фінансових установ у кризові часи. Ще багато років тому чоловік взяв в Укргазбанку кредит для купівлі квартири у місті Луганськ. Життя йшло своєю чергою, укладалися додаткові договори, аж поки не почалася війна. Місто опинилося в окупації, а чоловік був змушений покинути свій дім, отримавши статус внутрішньо переміщеної особи.

Незважаючи на те, що майно залишилося на непідконтрольній території, банк вимагав своєчасного виконання зобов'язань та погрожував наслідками. У підсумку банк звернувся до суду з вимогою стягнути величезну суму боргу, включно зі штрафними санкціями та відсотками за роки, коли людина навіть не мала доступу до свого житла. Ця справа доводить: банки не пробачають боргів автоматично, навіть якщо ваше житло в окупації, і захищати свої права потрібно активно, спираючись на спеціальні «воєнні» закони.

Чи може банк забрати квартиру під час війни?

Держава справді запровадила захисні механізми для позичальників. З березня 2022 року діють законодавчі зміни, які зупиняють дію ключових статей Закону України «Про іпотеку». Це означає, що на період воєнного стану та ще 30 днів після нього банки не можуть забирати іпотечні квартири у позасудовому порядку, продавати їх третім особам або виселяти мешканців. Крім того, скасовано всі штрафи та пені за прострочення платежів, що виникли після 24 лютого 2022 року.

Ефективність цього захисту підтверджує недавнє рішення Вишгородського районного суду Київської області. Один із банків намагався примусово виселити родину, включно з неповнолітньою дитиною, з квартири, право власності на яку банк зареєстрував за собою через борги за кредитом у розмірі 72 000 доларів США. Суд ретельно вивчив справу і, хоча формально визнав право банку на виселення, застосував воєнний мораторій. Суддя постановив зупинити виконання рішення про виселення до закінчення воєнного стану та ще на тридцять днів після його скасування. Сім'я змогла зберегти дах над головою у найскладніший час.

Прихована небезпека: коли воєнний імунітет не працює

Проте було б великою помилкою вважати, що мораторій захищає всіх і від усього. Верховний Суд у своїй постанові чітко вказав на критичний нюанс: заборона на стягнення іпотеки стосується виключно споживчих кредитів, виданих фізичним особам.

В одній із судових справ жінка позичила значну суму в євро у іншої фізичної особи під заставу житлового будинку. Коли борг не був повернутий, правонаступник кредитора звернувся до суду. Боржниця сподівалася, що воєнний мораторій врятує її майно від продажу на електронних торгах. Однак Верховний Суд поставив крапку: оскільки це була позика між двома громадянами, а не банківський споживчий кредит, жодні заборони воєнного часу на цей випадок не поширюються. У підсумку суд ухвалив рішення про продаж будинку з молотка. Це яскравий приклад того, як незнання тонкощів закону призводить до невідворотної втрати нерухомості.

Нові можливості: житло в окупації та право на списання боргу

Законодавство також дає позичальникам нові, безпрецедентні права, якщо їхнє іпотечне майно опинилося в зоні бойових дій або на окупованій території. Упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на такій території або перемістилися з неї, повністю звільняються від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та відсотків.

Крім того, для внутрішньо переміщених осіб діють спеціальні пільги, які забороняють нарахування неустойки та інфляційних втрат за весь час прострочення, а кредитор зобов'язаний зробити перерахунок боргу за заявою особи. Більше того, якщо іпотечне житло повністю знищене внаслідок збройної агресії, позичальник має законне право звернутися до кредитора із заявою про анулювання заборгованості за споживчим кредитом. Але тут є ключова деталь: банк не зробить цього сам за власною ініціативою. Позичальник зобов'язаний самостійно зібрати правильний пакет підтвердних документів і офіційно подати заяву до фінансової установи у визначений строк. Подання недостовірних відомостей або помилка в процедурі дає банку законні підстави для відмови.

Ігнорування листів від банку або сліпа віра в те, що війна автоматично спише всі борги, – це вкрай небезпечна стратегія. Вона неминуче призведе до стрімкого накопичення відсотків, заочних судових рішень та, зрештою, втрати майна, щойно мораторій завершиться. Банки мають у своєму розпорядженні потужні юридичні відділи, головна мета яких – знайти найменшу лазівку в законі та стягнути з вас кошти. Якщо ви опинилися у скрутній фінансовій ситуації, не чекайте, поки проблеми перетворяться на катастрофу, – звертайтеся до фахівців. Адвокатське об’єднання "Енергія права" (Legal Energy, LE) детально проаналізує ваш кредитний договір, перевірить правомірність дій банку, зупинить незаконне нарахування штрафів та професійно захистить ваше майно і спокій у найскладніших обставинах.