Отруєння чадним газом: фізико-хімічні, медичні та юридичні аспекти
- Owner
- 26 бер. 2024 р.
- Читати 7 хв
Оновлено: 30 січ.
Отруєння чадним газом є серйозною загрозою для життя, особливо в побутовому середовищі. Давайте розглянемо деталі та важливі аспекти цієї проблеми. Як юристи, окремо приділимо увагу правовому регулюванні, зокрема, питанню відповідальності споживачів, власників житла, управителів будинку та операторів газорозподільних систем.
Ми переконані: відповідальність за безпечну експлуатацію газових приладів побутових споживачів несуть Оператори ГРМ, якщо не доведуть що вжили усіх залежних від них заходів щоб завчасно, доступно пояснити постраждалій особі, що вони перестали здійснювати плановий технічне обслуговування.
Отруєння чадним газом: фізико-хімічні процеси.
Чадний газ (СО, або оксид вуглецю) – безбарвний, без запаху та смаку, погано розчиняється у воді, важчий від повітря. Він утворюється при неповному згорянні (без достатнього доступу повітря) палива (газу, нафти, вугілля, дров) та при гноїнні.
Щоб уберегтися від отруєння чадним газом, дотримуйтеся таких правил:
Не залишайте без нагляду ввімкнені газові прилади.
Для обігріву помешкання використовуйте лише призначені для цього прилади (не використовуйте газову плиту для обігріву приміщення).
Регулярно перевіряйте справність газового обладнання, вентиляційних каналів та димоходів.
У помешканні з пічним опаленням завжди відчиняйте заслінку в пічці чи комині.
Не встановлюйте електровитяжку та газову колонку в одному приміщенні.
Часто провітрюйте приміщення, в якому є газові прилади.
Встановіть детектор чадного газу – прилад для визначення його концентрації в повітрі.
Не спалюйте нічого в пічці чи каміні, якщо до них не під’єднана вентиляція
Під час роботи яких приладів може виділятися чадний газ:
портативні бензинові генератори,
газові обігрівачі,
газові водонагрівачі,
каміни,
двигуни внутрішнього згоряння автомобілів,
дров’яні, газові, вугільні печі (особливо якщо піч пошкоджена та на ній видно тріщини) тощо.
Отруєння чадним газом: медичні аспекти.
Окис вуглецю має високу спорідненість до гемоглобіну крові, що призводить до утворення карбоксигемоглобіну, який не може переносити кисень.
Оксид вуглецю - кров'яна отрута, яка викликає загальне отруєння організму при дії виключно крізь органи дихання. Головна небезпека полягає в тому, що чадний газ через легені швидко проникає в клітини крові, заміняє кисень, що міститься в еритроцитах. Як наслідок, в організмі виникає кисневе голодування (гіпоксія). В зв'язку з тим, що органи дихання і очі не відчувають присутності оксиду вуглецю, отруєння проходить зовсім непомітно.
Симптоми отруєння чадним газом:
Головний біль, запаморочення, млявість. Це перші ознаки отруєння.
Нудота, блювання, шум у вухах, серцебиття. Поступово симптоми погіршуються.
М’язова слабкість, зниження сухожильних рефлексів, сонливість. Отруєння стає серйознішим.
Задишка, блідість шкірних покривів, смерть від паралізу дихального центру. У важких випадках може настати смерть.
Профілактика та дії в разі отруєння:
Регулярно обслуговуйте побутові прилади, що використовуються для опалення.
Встановлюйте димарі правильно та забезпечують їхнє вільне провітрювання.
При підозрі на отруєння чадним газом виведіть потерпілого на свіже повітря та негайно викличте медичну допомогу.
Перша допомога при отруєннях СО до прибуття бригади екстреної медичної допомоги передбачає такі етапи:
Евакуація потерпілого із зони підвищеної концентрації чадного газу на свіже повітря.
Зняття одягу, що обмежує дихання.
Дати достатньо пити (гарячий чай) при збереженій свідомості потерпілого.
Зігрівання постраждалого (обкласти грілками, укутати, але не перегрівати).
Отруєння чадним газом: юридичний аспект.
Одним з найпоширеніших випадків є отруєння через неправильну роботу побутових газових приладів приєднаних до централізованої мережі розподільних газопроводів. Тому, в цій частині, ми опишемо, саме, про правові наслідки отруєння від побутових газових приладів приєднаних до мережі.
Відповідальність за отруєння чадним газом у будинках або квартирах зазвичай покладається на власників або орендарів приміщень та на тих, хто відповідає за їх обслуговування та експлуатацію.
"3.2. Власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України.
3.3. Власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами.".
У 2023 році Регулятор у сфері газу (НКРЕКП) пункт 3 глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем доповнив новим абзацом такого змісті:
"Питання пов’язані з технічним обслуговуванням внутрішньобудинкових систем газопостачання, зокрема в багатоквартирних будинках, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Порядком технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку, затвердженим наказом Міністерства енергетики України від 29 вересня 2023 року №292, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 жовтня 2023 року за №1741/40797 (далі - Порядок ТО ВБСГ), та Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - ПБСГ).".
У Законі України «Про житлово-комунальні послуги», нам цікава стаття 14. "Особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку". Тут вказано, що:
"Виконавець комунальної послуги за індивідуальним договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача.
Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб’єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, за рахунок співвласників.
Індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
Виконавець комунальної послуги за таким договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача.".
А, також, стаття 19. "Послуга з постачання та розподілу природного газу", де вказано, що:
"Для забезпечення безпеки газопостачання та готовності внутрішньобудинкових систем газопостачання дво- або багатоквартирного будинку до надання послуг з розподілу та постачання природного газу співвласники такого будинку або за їхнім рішенням - управитель багатоквартирного будинку, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, інша уповноважена співвласниками особа мають укласти договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку з оператором газорозподільної системи або іншим суб’єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт.
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирних будинках здійснюється за рахунок співвласників такого багатоквартирного будинку.
У разі укладення такого договору за технічне обслуговування та безпечну експлуатацію внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку несе відповідальність оператор газорозподільної системи або інший суб’єкт господарювання, з яким укладено договір.
У разі укладення договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку з іншим суб’єктом господарювання, ніж оператор газорозподільної системи, сторони визначають істотні умови договору на підставі вільного волевиявлення з урахуванням вимог Господарського та Цивільного кодексів України.".
При поверхневому прочитані цих нормативних актів може скластися враження, що у випадку отруєння чи пожежі вина і відповідальність за його наслідки лежить виключно на постраждалі стороні яка проживає у квартирі чи будинку, або власнику цього будинку, якщо вони не заплатили за технічне обслуговування спеціалізованій компанії. Саме таку позицію намагаються лобіювати надавачі послуг з розподілу газу електричної енергії.
Проте, такий висновок помилковий, а суть, як завжди криється в деталях.
Ми переконані, що відповідальність за безпечну експлуатацію газових приладів побутових споживачів несуть Оператори ГРМ, якщо не доведуть що вжили усіх залежних від них заходів щоб завчасно, доступно пояснити постраждалій особі, що вони перестали здійснювати плановий технічне обслуговування.
По-перше. Власники житла у багатоквартирних будинках, зверніть увагу на те, що правове регулювання норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» завершується "на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача".
Але ж отруєння найчастіше виникають через некоректну роботу приладів встановлених безпосередньо в житлових приміщеннях споживача. Що у такому випадку? Відповідь можна знайти у п. 3.2. Типового договору розподілу природного газу:
"Приймання-передача обсягу газу, належного Споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від Оператора ГРМ до Споживача відбуваються на межі балансової належності об’єкта Споживача.
Споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
За домовленістю Сторін експлуатаційна відповідальність Оператора ГРМ може бути поширена і на газові мережі (їх частину) Споживача, якщо це визначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід’ємною частиною цього Договору.
Порядок укладання акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін визначений Кодексом газорозподільних систем. (прим. наша: дивись главу 5 розділу III)".
Абзац третій і четвертий пункту 1 глави 5 розділу III Кодексу газорозподільних систем визначає, що:
"За відсутності акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об’єктами суміжних суб’єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об’єкти, зобов’язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Укладення акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в багатоквартирних будинках між Оператором ГРМ та співвласниками багатоквартирного будинку не є обов’язковим. Межі експлуатаційної відповідальності в багатоквартирному будинку визначаються відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Порядку ТО ВБСГ.".
У цьому світлі, варто зауважити, що абзац четвертий пункту 1 глави 5 розділу III Кодексу газорозподільних систем прийнятий лише в грудні 2023 року. А п. 3 постанови НКРЕКП від 30.09.2023 №2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем" передбачає, що:
"3. Оператор газорозподільної системи забезпечує укладення актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін: по об’єктах побутових споживачів – протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою.".
Простіше кажучи, у будинках які були газифіковані до грудня 2023р. Оператор ГРМ зобов'язаний був мати складені акти розмежування балансової належності з усіма мешканцями. При цьому, ініціатором складання таких актів повинен бути саме Оператор ГРМ і в межах цієї процедури - зобов'язаний запропонувати мешканцям експлуатаційну відповідальність Оператора ГРМ розширити і на газові мережі (їх частину) Споживача. А нова норма абзацу 4-го пункту 1 глави 5 розділу III Кодексу газорозподільних систем не звільняє Оператора ГРМ від обов'язку укласти зі споживачами акти розмежування та не звільняє від наслідків такого не укладення, хочаб тому що такі акти і надалі є обов'язковою частиною договору розподілу (дивись вже згаданий пункт 3.2. Типового договору розподілу природного газу).
Якщо ви до читали до цього моменту, то маєте розуміти, що не все так однозначно як намагаються показати монополісти. І це вже є привід дзвонити до юриста.
По-друге. Нагадаємо собі що до травня 2018р. діяло "Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення". Відповідно до його норм працівники Оператора ГРМ були зобов'язані обслуговувати прилади побутових споживачів з періодичністю один раз на рік або один раз на 3 роки.
Це положення діяло достатньо довго (21 рік, а загалом так було практично завжди до 2018 року), щоб усі учасники, в тому числі правоохоронні органи, звикли до того, що плановий технічне обслуговування газоспоживаючих приладів побутових споживачів, - це обов'язок газорозподільних підприємств.
Реформи звичайно це добре. Але безпека понад усе! Тому у нас виникає питання: хто відповідає за цю безпеку у перехідний періоди зміни нормативного регулювання, який триває досі (нові правила для багатоквартирних булинків запроваджені лише з грудня 23-го року і на практиці ще не реалізовані)?
Для нас, фахівців проєкту"Сервіс комфорту споживачів", відповідь очевидна. Вона знаходиться у принципі що споживач є слабкою стороною договору.
Суд Європейського Союзу (або як його ще називають - Європейський суд справедливості) встановив стандарт «average consumer» за допомогою трьох факторів. Пересічний споживач буде: «reasonably well-informed» (достатньо поінформованим),«reasonably observant» (достатньо уважним) і «circumspect» (обережним). Кожна з трьох характеристик має власні наслідки: інформування стосується рівня знань споживача; уважність відноситься до інтенсивності і здатності сприймати інформацію; обережність описує ступінь критичного ставлення споживача під час оцінки інформації від продавця. Суд, також, вказав, що слід враховувати культурні, соціальні та лінгвістичні фактори, які впливають на споживача. Детальніше про це можна прочитати у нашій статті "Хто такий споживач і чому йому має бути комфортно?.
Отож, якщо ви або ваші рідні потрапили у скрутну ситуацію спричинену трагічним випадком отруєння чадним газом, обов'язково проконсультуйтеся з юристом.
Первинна консультація у фахівців "Сервіс комфорту споживачів" та в наших партнерів буде безкоштовною.
Comments