Штучний інтелект і антимонопольне право: змова з AI

У світі, де штучний інтелект (AI) дедалі частіше визначає ціни — від оренди житла до готельних номерів, — антимонопольні органи стикаються з новим викликом: як боротися зі змовою, яку складно довести? У статті "Finding the Ghost in the Shell" Christian Bergqvist та Camila Ringeling аналізують, як Європейський Союз (ЄС) і Сполучені Штати (США) застосовують антимонопольні закони до змови, підтримуваної AI, і виявляють ключові відмінності та прогалини в підходах.

Змова через AI: чотири сценарії

Автори виділяють чотири способи, якими AI може сприяти змові:

Моніторинг картелів: AI відстежує дотримання угод, роблячи змову стабільнішою.
Сприяння новим угодам: AI допомагає сторонам домовитися про деталі змови.
Змова без контакту: AI обмінюється чутливою інформацією, дозволяючи змову без прямих переговорів.
Мовчазна змова: AI автономно досягає "розуміння" щодо цін чи ринків без явної угоди.

Якщо перші два сценарії вже успішно переслідуються, то змова без контакту чи мовчазна змова залишаються "сірою зоною" для правозастосування.

Змова в ЄС: ширший підхід до "домовленостей"

У ЄС антимонопольні органи, такі як DG Comp, ефективно борються зі змовою, підтримуваною AI. Наприклад, у 2018 році в справах Asus, Philips та інших було доведено використання AI для моніторингу незаконного підтримання роздрібних цін. Стаття 101 Договору про функціонування ЄС має ширше тлумачення "домовленості", що полегшує притягнення до відповідальності за змову. Підхід "відповідальність за дизайн" чітко сигналізує: компанії не можуть сховатися за алгоритмами — вони відповідають за їхню розробку та використання.

Змова в США: високий поріг доказів

У США FTC та DOJ активно реагують на змову через AI — наприклад, у справах RealPage і Yardi, де орендодавців звинуватили у завищенні цін. Проте Секція 1 Закону Шермана вимагає чіткого доведення змови, а суди покладаються на "додаткові фактори" для встановлення змови за непрямими доказами. Справи, як-от Gibson чи RealPage, показують: без прямих доказів чи точних дат угод суди часто відхиляють стандарт "per se", переходячи до "rule of reason", що ускладнює переслідування змови.

Прогалини та перспективи боротьби зі змовою

У США високий тягар доказів створює ризик, що складні форми змови — особливо мовчазна змова — уникнуть покарання. Автори пропонують спростити оцінку непрямих доказів, наприклад, через "super plus factors" чи "quick-look" підхід, де обмін чутливою інформацією автоматично вважався б антиконкурентним, переносячи тягар спростування на відповідачів. В ЄС таких проблем менше, але й там мовчазна змова залишається викликом.

Щодо превентивного регулювання (ex-ante), автори застерігають: нові правила варто впроваджувати лише за наявності чітких доказів ринкових провалів, щоб не задушити інновації.

Висновок: пошук балансу проти змови

AI-зумовлену змову складно "піймати за руку", але антимонопольні рамки ЄС і США вже мають інструменти для боротьби з явними порушеннями. Питання в тому, чи вдасться адаптувати їх до автономних алгоритмів, які діють без людського втручання. Для юристів і бізнесу це означає одне: пильність у розробці AI та розуміння, що відповідальність за змову неминуча.

Слідкуйте за оновленнями — адже поточні справи, як RealPage чи Yardi, можуть стати прецедентами, що визначать майбутнє боротьби зі змовою в епоху AI.