Частина ІІІ: Альтернативні способи відшкодування для іноземних інвесторів щодо Росії

У цій серії з трьох частин про потенційні претензії, пов’язані з вторгненням Росії в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року, ми розглядаємо та переоцінюємо різні претензії щодо фінансової компенсації, які інвестори в Україні та Росії можуть висувати проти Росії. У першій частині ми розглянули потенційні інвестиційні арбітражні позови проти Росії щодо збитків, завданих на території України. Частина II розглядала потенційні інвестиційні позови, пов’язані із заходами, вжитими проти іноземних інвесторів у Росії. У цій частині III розглядаються потенційні шляхи подання позову проти Росії поза межами інвестиційного арбітражу.

ПОЗОВИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

У червні 2022 року пан Рінат Ахметов, власник заводу «Азовсталь», який був зруйнований під час блокади Маріуполя, подав позов до Європейського суду з прав людини («ЄСПЛ»). Група пана Ахметова, СКМ, також подала понад 60 позовів до ЄСПЛ щодо активів, які постраждали внаслідок російської агресії. Наприкінці 2022 року Державний ощадний банк України «Ощадбанк» також подав до ЄСПЛ заяву проти Росії через значні збитки, завдані внаслідок вторгнення Росії в Україну.

Активи іноземного інвестора можуть бути захищені відповідно до двосторонніх інвестиційних договорів, які надають інвесторам істотний захист, наприклад захист від незаконної експропріації, а також доступ до міжнародного арбітражу для вирішення будь-яких інвестиційних суперечок між інвестором однієї договірної держави та іншої договірної держави.

Однак іноземні інвестори також можуть мати право покладатися на Європейську конвенцію з прав людини (ЄКПЛ), а також на інвестиційні договори. Відповідно до ЄКПЛ інвестори можуть мати право подати заяву до регіонального спеціалізованого суду з прав людини – ЄСПЛ. На підставі захисту, наданого особам згідно з ЄКПЛ, можна припустити, що позови інвесторів можуть бути подані у зв’язку з порушеннями ЄКПЛ відповідно до ЄКПЛ, наприклад, відповідно до статті 14 (Заборона дискримінації) та статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції. ЄКПЛ (Захист власності), зокрема у випадках, коли майно інвестора було арештовано приймаючою державою.

Як і в інвестиційному арбітражі, перш ніж ЄСПЛ розглядатиме будь-які порушення матеріальних положень, інвестору потрібно буде подолати кілька порогів прийнятності та юрисдикційних перешкод. ЄСПЛ повинен визнати, що спір поширюється на питання щодо тлумачення та застосування ЄКПЛ, що позов є належним чином прийнятним і що він має юрисдикцію. Крім того, що держави-учасниці ЄКПЛ можуть порушувати справи щодо ймовірних порушень ЄКПЛ або протоколів до неї, ЄСПЛ може отримувати заяви від будь-якої особи, неурядової організації чи групи осіб, які стверджують, що є жертвою порушення ЄКПЛ або протоколів до неї однією з держав-учасниць ЄКПЛ.

Крім того, у справах Україна проти Росії (повторно Криму) у 2020 році та Україна та Нідерланди проти Росії у 2023 році, відповідно, ЄСПЛ постановив, що він матиме юрисдикцію розглядати позови проти Росії, пов’язані з її агресією в Криму та східної України, де Росія мала фактичний контроль над територіями, в яких відбулися ймовірні порушення ЄКПЛ. Ці рішення є переконливим свідченням того, що, якщо інвестор подасть позов до Росії в рамках ЄСПЛ щодо шкоди, заподіяної до виходу Росії з ЄСПЛ, ЄСПЛ цілком може визнати юрисдикцію розглядати позови проти Росії.

Таким чином, це своєчасне нагадування про те, що іноземні інвестори можуть вдатися до засобів правового захисту в установленому судовому органі за межами системи арбітражу між інвесторами та державою, і що ЄСПЛ може мати хороші можливості для розгляду позовів потерпілих інвесторів. Іноземні інвестори, які зазнали шкоди на українських територіях або в самій Росії після її вторгнення в Україну, повинні ретельно розглянути, чи можуть їхні претензії відповідним чином подаватись у рамках ЄСПЛ.

МЕХАНІЗМИ КОМПЕНСАЦІЇ ТА ПРЕТЕНЗІЙ

Останніми місяцями необхідність притягнути Росію до відповідальності за значні людські та майнові збитки, завдані Україні, призвела до хвилі дискусій щодо можливих міжнародних механізмів для досягнення компенсації.

У травні 2022 року юридична школа Колумбійського університету започаткувала проект «Міжнародні претензії та відшкодування» («ICRP») для розробки правової бази для управління міжнародними претензіями та відшкодуваннями. Уряд України запросив МКРЗ надати консультації щодо правових механізмів забезпечення відшкодування шкоди, завданої Росією Україні, а президент Зеленський постійно заохочував міжнародну спільноту підтримати створення комісії з позовів про війну.

Відповідно, у листопаді 2022 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, яка закликала Росію виплатити Україні військові репарації. Резолюція також рекомендувала створити міжнародний реєстр збитків, який би слугував для запису доказів, а також сприяв і координував процес збору доказів. Майже 50 держав виступили співавторами резолюції, а 94 держави проголосували за неї. Європейський Союз також виступив із заявою на підтримку резолюції. Крім того, наприкінці 2022 року президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС працюватиме з міжнародним співтовариством, щоб отримати «найширшу міжнародну підтримку» для створення спеціалізованого суду за підтримки ООН для розслідування можливих військових злочинів, скоєних Росія в Україні.

У лютому 2023 року уряд Нідерландів погодився в принципі на пропозицію України створити в Гаазі міжнародну організацію для ведення реєстру збитків, завданих Україні агресією Росії. Реєстр має містити інформацію про шкоду, завдану війною українцям, бізнесу та українській державі як такій. Створення цього реєстру є першим кроком у створенні комплексного механізму відшкодування.

Підтримка цієї ініціативи була непохитною, оскільки на нещодавньому 17-му засіданні одинадцятої надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН Генеральний секретар ООН підкреслив нагальність вирішення конфлікту в Україні, коли Мальта, Австралія та Ісландія знову закликають до репарацій бути зроблено Росією.

Залишаються питання про те, як виглядатиме така комісія за позовами на компенсацію та про засоби правового захисту, які будуть доступні інвесторам, якщо такі будуть. Історія таких комісій з розгляду претензій може бути інформативною в цьому відношенні, оскільки міжнародне співтовариство має досвід успішного зниження напруженості між державами та потерпілими особами шляхом створення компенсаційних комісій, таких як Комісія з розгляду претензій Еритреї та Ефіопії, яка була створена після 1998 року. - Конфлікт між Еритреєю та Ефіопією 2000 р. або Трибунал із розгляду претензій між Іраном і США («IUSTC»), який було створено після того, як відносини між Іраном і США зруйнувалися після іранської революції 1979 року.

В останньому випадку IUSTC мав юрисдикцію розглядати позови американських та іранських громадян проти іранського та американського урядів відповідно. Ці позови стосувалися боргів, контрактів, експропріацій або інших державних заходів, що впливають на права власності. Вважається, що IUSTC був успішним, оскільки було подано близько 1000 позовів на суму 250 000 доларів США або більше, і близько 2800 позовів на суму менше 250 000 доларів США. На сьогодні майже всі приватні позови вирішено. Таким чином, попередній досвід роботи з комісіями з компенсаційних позовів є корисною ілюстрацією того, який доступ до засобів правового захисту можуть отримати іноземні інвестори, які постраждали від вторгнення Росії в Україну протягом наступних кількох років.

Тому інвестори, які постраждали від вторгнення Росії в Україну, повинні уважно стежити за цими подіями. Однак інвесторам, які потребують термінового відшкодування, слід розглянути альтернативні форуми для отримання компенсації, тому що насправді до створення комісії з розгляду претензій залишилося кілька років.

ВИСНОВКИ

Війна між Росією та Україною, ймовірно, призведе до численних претензій інвесторів до Росії щодо збитків. Складність цього конфлікту та великий масштаб завданої ним шкоди робить більш вірогідним те, що позови іноземних інвесторів будуть розглядатися на різноманітних форумах, а не лише в арбітражних судах між інвесторами та державою відповідно до інвестиційних договорів. Зокрема, інвестори повинні ретельно розглянути питання про те, чи їхні потенційні претензії, зокрема щодо арешту активів Росією, повинні бути розглянуті ЄСПЛ, чи їм варто дочекатися створення спеціалізованої комісії з претензій.

Van Bael & Bellis - Nicholas A. Lawn and Helin Laufer

Переглянути оригінал.