Права захисту в конкурентному праві ЄС: еволюція стандартів

Права захисту в конкурентному праві

У сфері конкурентного права ЄС права захисту є наріжним каменем, що гарантує підприємствам, які перебувають під слідством, справедливі можливості для відповіді на звинувачення. Стаття Мацея Бернатта та Магдалени Кнапп, опублікована в Concurrences (e-Competitions Special Issue, 14 листопада 2024), пропонує всебічний огляд того, як ці права розвивалися завдяки судовій практиці Суду Європейського Союзу (CJEU). Цей допис розкриває ключові елементи прав захисту, висвітлюючи знакові справи та їх значення для конкурентних проваджень.

Основні елементи права захисту в конкурентному праві

Права захисту в конкурентному праві ЄС закріплені в базових нормативних актах, таких як Регламент 1/2003, Регламент 773/2004 та Хартія основоположних прав (Стаття 48) та мякому праві Європейської комісії, наприклад у Повідомленні Комісії 2011/C 308/06. CJEU відіграв ключову роль у визначенні цих прав, виділивши п’ять основних компонентів:

1. Право на інформацію: Обвинувачені мають бути чітко повідомлені про звинувачення, зазвичай через Повідомлення про заперечення (Statement of Objections), яке визначає межі розслідування.

2. Право на доступ до матеріалів справи: Підприємства мають право ознайомитися з доказами, зібраними Європейською Комісією, що забезпечує прозорість процесу.

3. Право бути почутим: Обвинувачені можуть висловити свою позицію та оскаржити докази проти них.

4. Привілей проти самообвинувачення (PASI): Підприємства не можуть бути примушені надавати прямо самообвинувачувальні докази.

5. Юридична професійна привілея (LPP): Комунікація з зовнішніми адвокатами з метою захисту залишається конфіденційною.

Як зазначають автори, нехтування цими правами може призвести до скасування рішень Комісії, як це було у справах Qualcomm та NKT Verwaltung.

«Право на захист є фундаментальним принципом права Співтовариства, якого необхідно дотримуватися навіть у адміністративних провадженнях.» – CJEU, Hoffmann-La Roche (1979)

Знакові справи, що формують правовий ландшафт

Останні рішення CJEU підвищили стандарти процедурної справедливості, зокрема у двох аспектах: Повідомлення про заперечення та доступ до матеріалів справи.

Повідомлення про заперечення: визначення меж

Справа Qualcomm (2022) підкреслила важливість узгодженості між Повідомленням про заперечення та остаточним рішенням Комісії. Генеральний суд скасував штраф у розмірі €1 мільярда через процедурні помилки, зокрема через те, що Комісія не дозволила Qualcomm коментувати переглянуті звинувачення після звуження обсягу розслідування. Аналогічно, у справі NKT Verwaltung (2020) CJEU встановив, що розбіжності між Повідомленням і остаточним рішенням порушили права обвинуваченого, оскільки NKT не отримала можливості відповісти на розширені звинувачення щодо продажів за межами ЄС/ЄЕЗ.

Ці справи підкреслюють, що Повідомлення не лише інформує, але й встановлює межі розслідування, і будь-які відхилення вимагають належного повідомлення обвинуваченого.

Доступ до матеріалів справи: забезпечення прозорості

Доступ до матеріалів розслідування є ключовим для ефективного захисту. У справі Qualcomm Генеральний суд розкритикував Комісію за неналежне документування інтерв’ю з третіми сторонами, що порушило Статтю 19 Регламенту 1/2003. Ця процедурна помилка була визнана порушенням прав Qualcomm, що призвело до скасування рішення. Справа NKT Verwaltung уточнила, що відповіді на Повідомлення від інших сторін зазвичай не надаються, але мають бути розкриті, якщо містять нові обвинувачувальні чи виправдувальні докази.

Справа Casino (2023) підтвердила, що Комісія зобов’язана документувати всі інтерв’ю, незалежно від їх часу, встановлюючи вищий стандарт прозорості.

Слідчі заходи: баланс між повноваженнями та правами

Права захисту також застосовуються на етапі розслідування, зокрема щодо запитів інформації (RFIs) та раптових перевірок (dawn raids).

Запити інформації

У справі Meta Platforms Ireland (2023) Генеральний суд підтримав використання Комісією конкретних пошукових термінів у запитах інформації, відхиливши твердження, що терміни, такі як «велике питання» чи «безкоштовно», були надто розпливчастими. Суд наголосив, що запити мають бути необхідними та пропорційними, а окремі пошукові терміни оцінюються індивідуально. Використання Комісією віртуальних кімнат даних для захисту конфіденційних даних також було визнано достатнім для балансу між конфіденційністю та правом на доступ.

Раптові перевірки та судовий контроль

Раптові перевірки, як у справах Les Mousquetaires та Casino (2023), підлягають суворому нагляду. CJEU скасував рішення Комісії про перевірки через недокументовані інтерв’ю з постачальниками, що зробило докази неприпустимими. Ці рішення підтверджують, що підприємства мають право оскаржувати не лише рішення про перевірки, але й пов’язані заходи, такі як штрафи за перешкоджання чи відмови у юридичній професійній привілеї.

Наслідки та перспективи

Судова практика CJEU відображає делікатний баланс між повноваженнями Комісії щодо правозастосування та захистом прав підприємств. Як зазначають Бернатт і Кнапп, цей баланс служить двом цілям: забезпеченню ефективного виконання конкурентного права для конкурентного внутрішнього ринку ЄС та гарантуванню ефективного судового захисту відповідно до Статті 19(1) Договору про ЄС.

Проте на національному рівні зберігаються розбіжності, оскільки деякі країни-члени відстають у гармонізації своїх процедурних гарантій із стандартами ЄС. Директива ECN+ (2019) прагне гармонізувати ці захисту, але її загальна мова залишає простір для різного тлумачення. Автори припускають, що подальша гармонізація, можливо, через попередні запити до CJEU, необхідна для усунення цього розриву.

Висновок

Права захисту в конкурентному праві ЄС не є статичними; вони розвиваються завдяки рішенням CJEU, які встановлюють дедалі вищі стандарти для Європейської Комісії. Справи, такі як Qualcomm, NKT Verwaltung та Casino, ілюструють відданість судової влади процедурній справедливості, забезпечуючи підприємствам можливість ефективно оскаржувати звинувачення. Оскільки конкурентне право продовжує формувати економічний ландшафт ЄС, ці права залишаються життєво важливими для підтримки справедливого та конкурентного ринку.

Для юристів і підприємств, які орієнтуються в конкурентних провадженнях ЄС, відстеження цих змін є критично важливим. Суворий нагляд CJEU гарантує, що права захисту не лише теоретичні, але й активно застосовуються, сприяючи довірі до правової системи ЄС.