Питання та відповіді про український фонд – Ukraine Facility
- Owner
- 25 черв. 2024 р.
- Читати 9 хв
Чому Комісія ЄС пропонує створити Ukraine Facility?
Загарбницька війна Росії має руйнівні наслідки для України – для її народу, економіки та інфраструктури. Ведучи екзистенційну війну, Україна також бере участь у шляху вступу до ЄС. Враховуючи масштаб і складність викликів як для реконструкції, так і для реформ, що лежать в основі процесу розширення, Україна потребує постійної підтримки ЄС у вирішенні цих викликів.
З цією метою Комісія пропонує створити новий інструмент під назвою «Механізм для України» (the Ukraine Facility) («Механізм») (the ‘Facility') для надання передбачуваної фінансової підтримки Україні протягом 2024-2027 років. Фонд має задовольнити як короткострокові потреби держави та відновлення, так і середньострокову реконструкцію та модернізацію України. Механізм створено як гнучкий інструмент, адаптований до безпрецедентних викликів підтримки країни, яка перебуває у стані війни, і забезпечення передбачуваності, прозорості та підзвітності коштів.
Які ключові елементи Ukraine Facility?
Об’єкт буде організовано навколо трьох стовпів:
Стовп I – фінансова підтримка у формі грантів і позик державі: це забезпечить стабільне та передбачуване фінансування, підтримуючи сталість фінансів України, водночас забезпечуючи міцну основу для захисту бюджету ЄС. Для надання підтримки Уряд України повинен буде підготувати «План України» в тісній консультації з Комісією, в якому детально викладено своє бачення відновлення, реконструкції та модернізації країни та реформ, які він має намір здійснити в рамках її процесу вступу до ЄС. План, який буде схвалено ЄС, включатиме структурні реформи та інвестиції, спрямовані на підвищення потенціалу зростання української економіки. Він приділятиме значну увагу реформі державного управління, належному врядуванню, верховенству права та раціональному управлінню фінансами, включаючи сильну увагу до боротьби з корупцією та шахрайством, а також іншим реформам, а також інвестиціям, які стануть основою процесу вступу і модернізації економіки. Кошти в рамках першої складової програми надаватимуться на основі впровадження Плану в Україні, який буде підкріплюватися низкою умов і графіком виплат. Виплати відбуватимуться згідно з фіксованим квартальним графіком після перевірки Комісією задовільного виконання відповідних умов.
Стовп ІІ – спеціальна інвестиційна структура для України (Ukraine Investment Framework), призначена для залучення та мобілізації державних і приватних інвестицій у відновлення та реконструкцію України шляхом надання гарантій та змішаного фінансування (поєднання позик і грантів ЄС) на підтримку реалізації Плану щодо України з можливістю розширення масштабів цієї підтримки, коли це дозволяють умови.
Стовп III – технічна допомога та інші допоміжні заходи, включаючи мобілізацію досвіду щодо реформ, підтримку муніципалітетів, громадянського суспільства та інші форми двосторонньої підтримки, які зазвичай доступні для країн, які готові до вступу в рамках Інструменту підготовки до вступу (IPA), а також підтримка цілі Плану Україна. Субсидії на відсоткову ставку для підтримки кредитів також покриватимуться.
Який загальний бюджет Facility? Він складається з грантів чи позик? Як це здійснюється?
Загальний обсяг Фонду пропонується до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 роки для всіх видів підтримки.
Цю суму буде надано шляхом поєднання як грантів, так і позик, а також резервів для бюджетних гарантій, які вирішуватимуться державами-членами та Європейським парламентом у контексті прийняття річного бюджету ЄС.
Новий спеціальний інструмент, Український Резерв (the Ukraine Reserve), запропонований у контексті проміжного перегляду багаторічної фінансової програми (MFF), спрямований на надання щонайменше 2,5 мільярдів євро як річної індикативної суми, забезпечуватиме грантову частину, а також резерви для гарантії. Позики будуть гарантовані «запасом», подібним до фінансування в рамках MFA+. Запас — це різниця між максимальною сумою власних ресурсів (тобто максимальною сумою ресурсів, яку держави-члени можуть попросити внести протягом певного року) та коштами, які фактично потрібні Комісії для покриття витрат, передбачених бюджетом.
Ця сума відповідає зобов’язанню ЄС надати значну частку макрофінансової підтримки та підтримки відновлення та дозволить ЄС відігравати провідну роль у зусиллях із відновлення. Інших донорів, таких як треті країни, міжнародні фінансові інституції та міжнародні організації, заохочують робити внески та підтримувати реалізацію Плану в Україні (of Ukraine Plan), який міг би слугувати якорем для подальшої підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України. Ця координація має ґрунтуватися на роботі Платформи міжвідомчої координації донорів G7.
Який обсяг сьогоднішньої пропозиції?
Механізм замінить існуючу двосторонню підтримку, що надається Україні (MFA+, двосторонній розподіл NDICI). Проте важливо забезпечити, щоб Україна могла й надалі отримувати користь від регіональної, тематичної та інших форм підтримки в рамках NDICI, включаючи програми транскордонного співробітництва. Програми, які вже прийняті в рамках NDICI, також продовжуватимуть працювати, як і планувалося, але після набрання чинності Механізмом нова двостороння допомога в рамках NDICI надаватися не буде.
Сфера дії Фонду не охоплюватиме гуманітарну допомогу, оборону чи підтримку державам-членам ЄС, які надають захист українським біженцям, які тікають від війни, і продовжуватиме фінансуватися за допомогою інших існуючих інструментів.
Чому один інструмент?
Запропонований Механізм спрямований на оснащення ЄС правовим інструментом, який би дозволив забезпечити послідовний і прозорий підхід за допомогою єдиного інструменту. Це дозволило б забезпечити узгоджену та інтегровану політичну відповідь на ситуацію в Україні, враховуючи потребу в гнучкому інструменті, який водночас міг би пов’язати зусилля з відновлення, реконструкції та модернізації на шляху України до ЄС.
Механізм також дозволить ЄС поєднати свої політичні амбіції з фінансовими важелями, надаючи чітку середньострокову перспективу на основі гнучкого, але передбачуваного фінансування, що охоплює період 2024-2027 років. Така передбачуваність важлива як для України, так і для наших партнерів та інших донорів.
План щодо України, який буде запропонований Україною та затверджений ЄС, надасть довідковий політичний документ для визначення пріоритетів реформ, пов’язаних зі вступом, і включатиме інвестиції, які відповідають політиці ЄС. Відбудова не може обмежуватися лише відновленням зруйнованого, як було до війни. Реконструкція дає можливість підтримати Україну в інвестуванні в її перехід до зеленої, цифрової та інклюзивної економіки (in investing in its transition towards a green, digital and inclusive economy)/
Чим Механізм відрізняється від існуючих інструментів, таких як MFA+?
Механізм замінить існуючу підтримку, яку надає Україні програма Макрофінансова допомога плюс (MFA+). План щодо України, який буде розроблено в рамках першого компонента Фонду, включатиме умови, пов’язані з основними вимогами, які також були частиною структури MFA+, такими як макрофінансова стабільність, нагляд за бюджетом та управління державними фінансами. Однак новизна полягає в Плані України, який пов’язуватиме виділення коштів із проведенням галузевих і структурних реформ та інвестицій, таким чином забезпечуючи узгоджене, середньострокове бачення очікуваних заходів відновлення, реконструкції та модернізації, тісно пов’язаних із перспектива шляху вступу до ЄС. Подібно до MFA+, кредитний компонент підтримки буде гарантований запасом бюджету ЄС.
Що робить Механізм «гнучким» інструментом?
Враховуючи невизначеність, пов’язану з агресивною війною Росії, Інструмент створено для того, щоб дати Союзу змогу підтримувати потреби України, що розвиваються, за допомогою різноманітного набору інструментів, який поєднує гнучкість і програмність. Це включає фінансування української держави, підтримку короткострокового відновлення та реконструкції, підтримку державних і приватних інвестицій шляхом змішування та гарантій, а також технічну допомогу та розбудову потенціалу. Фінансова архітектура Фонду, включаючи новий Український резерв, розроблена таким чином, щоб забезпечити необхідну гнучкість.
Враховуючи невизначеності, Регламент дозволить Україні подати обґрунтований запит до Комісії щодо внесення змін або заміни Плану щодо України. Це станеться, зокрема, у тих випадках, коли Україна вже не зможе досягти, частково чи повністю, попередньо встановлених умов через об’єктивні обставини.
Крім того, пропозиція передбачає можливість виняткового фінансування за належним чином обґрунтованих виняткових обставин, у разі значного погіршення стану війни, що унеможливить виконання Україною умов за механізмом.
Чи справді в Україні може початися відбудова, коли бої ще тривають?
Інвестиції у відновлення та реконструкцію України не можуть чекати закінчення війни. Активні бойові дії здебільшого стримані на півдні та сході країни, де також було завдано найбільших збитків. Проте ширший економічний і соціальний вплив війни є масштабним і торкається всієї України. Підтримка відновлення української економіки потребує узгоджених зусиль, щоб допомогти забезпечити сталість економічної активності, а базову інфраструктуру ремонтувати та підтримувати. Це, у свою чергу, забезпечить створення умов для відновлення економіки, отримання надходжень до державного бюджету, а отже, поступового зменшення обсягу необхідної міжнародної допомоги. Підтримка відновлення України зараз також означає збереження або створення можливостей працевлаштування для українців, у тому числі внутрішньо переміщених осіб, та створення умов для повернення біженців в Україну.
ЄС уже надав значну фінансову підтримку, щоб допомогти Україні задовольнити її короткострокові бюджетні потреби, а також для швидкого відновлення України за допомогою дуже пільгових позик, спрямованих відповідно через Надзвичайну макрофінансову допомогу (1,2 мільярда євро у 2022 році), Виняткову макрофінансову допомогу. Фінансова допомога (6 мільярдів євро у 2022 році), програма макрофінансової допомоги плюс (MFA+) (18 мільярдів євро у 2023 році) і пакет на 1 мільярд євро для швидкого відновлення, який об’єднує кошти в рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва – Global Європи (NDICI) та позики від Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку за рахунок бюджету ЄС.
Як будуть надаватися кошти?
Кошти в рамках Стовпа I надаватимуться через гранти та позики на основі реалізації Плану в Україні, який буде підкріплюватися низкою умов і графіком виплат. На основі виконання цих умов будуть виплачені кошти. План включатиме умови, пов’язані з
1) основними вимогами (макрофінансова стабільність, бюджетний нагляд, управління державними фінансами тощо);
2) галузеві та структурні реформи та інвестиції. Умови будуть розбиті на проміжні кроки з графіком завершення.
Виплати відбуватимуться згідно з фіксованим квартальним графіком на основі платіжних запитів, поданих Україною, і після перевірки Комісією задовільного виконання відповідних умов.
У рамках II та III стовпів гранти, які будуть доступні, надаватимуться на основі проекту.
Як ЄС контролюватиме використання коштів і яких зобов’язань зі свого боку буде виконувати Україна?
Пропозиція оснащена сильною системою аудиту та контролю, встановленою в багаторівневому механізмі. По-перше, реформа систем аудиту та контролю Української Держави буде необхідною як частина реформ у рамках Плану; по-друге, Комісія зможе здійснювати перевірки реалізації проектів, які здійснюються у зв'язку з Планом, у будь-який момент проектного циклу; по-третє, незалежна аудиторська рада звітуватиме перед Комісією про можливе нераціональне використання коштів (mismanagement of funds) у рамках усього фонду.
Комісія укладе рамкову угоду з Україною щодо впровадження Механізму з юридично обов’язковими домовленостями щодо управління, контролю, нагляду, моніторингу, оцінки, звітності та аудиту коштів за Механізмом, а також заходів із запобігання, розслідування та виправити порушення, шахрайство, корупцію та конфлікт інтересів. Рамкова угода буде доповнена фінансовими угодами та кредитними угодами, згідно з якими Україна зобов’язана буде забезпечити збір і доступ до відповідних даних про фізичних та юридичних осіб, які отримують фінансування для виконання заходів Плану щодо України.
Комісія здійснюватиме постійний моніторинг впровадження Механізму. Зокрема, Україна повинна створити систему моніторингу, і від України очікується, що вона щорічно звітуватиме перед Комісією про виконання частини Плану щодо України, яка охоплюється Механізмом. Це включатиме звітування про систему внутрішнього контролю України та про будь-які суми, які були неналежним чином сплачені або використані не за призначенням і зрештою повернуті ЄС. Пропорційні вимоги до звітності вимагатимуться від одержувачів фінансування Союзу, що впроваджується в рамках другого та третього компонентів Механізму.
Україна буде зобов’язана оприлюднювати дані про фізичних та юридичних осіб, які отримують фінансування, що перевищує еквівалент €500 тис. для реалізації реформ та інвестицій, зазначених у Плані «Україна».
Механізми контролю, пов’язані з Інвестиційною програмою України та технічною допомогою, базуватимуться на системах, правилах і процедурах міжнародних фінансових організацій та партнерів-виконавців, залучених до реалізації.
Комісія надаватиме Європейському Парламенту та Раді щорічну оцінку використання коштів, наданих у рамках Механізму. Комісія також проведе фактичну оцінку Регламенту.
Чи відкритий Facility для інших донорів або третіх сторін?
Враховуючи масштаби руйнувань, завданих російсько-агресорською війною, зрозуміло, що підтримка відновлення, реконструкції та модернізації України вимагатиме спільних міжнародних зусиль.
Механізм відкритий для інших донорів (наприклад, держав-членів, країн-партнерів, міжнародних організацій) і має сприяти співпраці та синергії з партнерами-однодумцями.
Також триває робота щодо можливого використання російських активів для відновлення та реконструкції України.
Україна має представити комплексний план із викладенням свого бачення узгодженої та комплексної відповіді на потреби реконструкції, визначені на даний момент. Середньострокова перспектива, передбачена цим Планом щодо України через єдиний інструмент, і наголос на спрямуванні інвестицій і реформ у бік переходу до низьковуглецевої, цифрової та інклюзивної економіки може допомогти мобілізувати донорів-однодумців для багаторічних внесків на підтримку України.
Який зв’язок між Facility і міжвідомчою донорською платформою G7?
Координація діяльності донорів буде важливою для забезпечення того, щоб наявні ресурси витрачалися найбільш ефективно та цілеспрямовано відповідно до потреб України та її народу. Міжвідомча платформа координації донорів G7 для України, запущена в січні 2023 року, особливо актуальна в цьому контексті для сприяння обміну та координації між донорами. План, розроблений Урядом України, може також слугувати орієнтиром для інших донорів у програмуванні допомоги Україні, якщо вони вирішать це зробити.
Коли Ви очікуєте, що Facility буде введено в експлуатацію?
Європейському парламенту та Раді пропонується терміново розглянути цю пропозицію та ввести її в дію з початку 2024 року.
Підготовка Україною Плану щодо України та обговорення між Комісією та Україною розпочнуться паралельно, щоб переконатися, що План може відповідати вимогам Регламенту та бути швидко затвердженим після набрання ним чинності.
Яка оцінка потреб України?
У березні 2023 року Світовий банк спільно з українським урядом, Європейською комісією та ООН представили оновлену оцінку збитків за повний рік неспровокованої російської агресії проти України. Згідно з цією оцінкою, передбачувані загальні потреби України у реконструкції протягом наступних 10 років становлять 384 млрд євро (411 млрд дол. США), а на період 2023-2027 рр. – 142 млрд євро (152 млрд дол. США). Тільки на 2023 рік невідкладні потреби у швидкому відновленні склали 13 мільярдів євро (14 мільярдів доларів США) для пріоритетів, визначених урядом України. Ці пріоритети включають відновлення та ремонт енергетичної та іншої критичної та соціальної інфраструктури, житла, гуманітарне розмінування та підтримку приватного сектора.
Крім того, 30 березня 2023 року Міжнародний валютний фонд оцінив дефіцит державного фінансування до 2027 року в розмірі 75,1 мільярда євро, і погодив з Україною чотирирічну програму на 14,4 мільярда євро для підтримки економічної стабільності та відновлення, одночасно покращуючи управління та зміцнюючи інституції для сприяти довгостроковому зростанню в контексті повоєнної відбудови та шляху вступу України до Європейського Союзу.
Як Євросоюз досі підтримував Україну?
Європейський Союз разом зі своїми державами-членами продемонстрував безпрецедентну єдність у засудженні дій Росії та наданні підтримки Україні. Україні та її народу було надано широку підтримку, яка станом на травень 2023 року становила понад 70 мільярдів євро. Це включає 38 мільярдів євро економічної допомоги, 1,7 мільярда євро гуманітарної допомоги та 15 мільярдів євро військової підтримки, у тому числі через Європейський фонд миру. Шляхи солідарності ЄС, створені в травні 2022 року, також забезпечили 31 мільярд євро експортних надходжень в Україну до березня 2023 року. Держави-члени ЄС також надали тимчасовий захист приблизно 4 мільйонам людей, які втікали з країни з початку війни. Це свідчить про непохитну рішучість Союзу допомагати Україні стільки, скільки потрібно.
Як російські активи будуть використані для відновлення України?
Триває робота щодо можливого використання заморожених активів для підтримки відновлення та реконструкції України.
Comments