КІК у 2026 році: мораторій на штрафи – це не пільга, а відкладений рахунок на 300 тисяч і більше

Owner
10 серп.
Читати 16 хв

Оновлено: 11 серп.

Рубрика: Податкове право · Міжнародне оподаткування Дата публікації: 10 серпня 2026 року Автор: Микола Шиян, адвокат, здобувач PhD з Європейського права

Дисклеймер. Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною податковою консультацією у розумінні ст. 52 Податкового кодексу України. А також не є юридичною консультацією. Він ґрунтується на нормах ПКУ, офіційних роз'ясненнях ДПС із ресурсу «ЗІР» та відкритих джерелах станом на 10 серпня 2026 року. Податкове регулювання КІК змінюється часто – перед прийняттям рішень перевіряйте чинність норм і за потреби отримуйте індивідуальну податкову консультацію.

https://www.legal.lviv.ua/ — *© підготовлено за сприяння АО "Енергія права" (LE)*

Чому про це варто говорити саме зараз

За даними ДПС, станом на 1 травня 2026 року контролюючі особи подали 19 045 звітів про контрольовані іноземні компанії за 2025 рік. З них 9 343 – за повною формою і 9 702 – за скороченою. Тобто більше половини звітів не містять жодних фінансових показників – лише назву компанії, розмір частки та структуру володіння. Задекларований дохід КІК за 2025 рік – 759,7 млрд грн. Найпоширеніші юрисдикції реєстрації: Польща (23,9%), Кіпр (11,3%), США (9,8%), Велика Британія (8,6%), Естонія (8,0%).

Ця пропорція і є найточнішим діагнозом стану справ. Скорочений звіт подають тоді, коли контролер фізично не встиг забезпечити складання фінансової звітності іноземної компанії до 1 травня (пп. 39².5.4 ПКУ). Не «не захотів» – а не встиг. І кожен такий звіт – це відкрите зобов'язання, яке треба закрити повним звітом до кінця наступного календарного року.

Паралельно з цим працює друга обставина. Воєнний стан продовжено до 31 жовтня 2026 року (закони № 4928-IX і № 4929-IX від 14.07.2026 – з 05:30 2 серпня 2026 року на 90 діб). А мораторій на штрафи за КІК прив'язаний саме до дати його припинення – і працює не так, як більшість підприємців собі уявляє.

Ця стаття – не покрокова інструкція із заповнення граф. Це розбір шести конкретних ризиків, які виникають саме з того, як норми ст. 39² ПКУ тлумачить податкова.

Коротко: хто взагалі є контролюючою особою

Три критерії з пп. 39².1.2 ПКУ. Достатньо будь-якого одного:

Критерій	Поріг
Пряме або опосередковане володіння часткою	понад 50%
Володіння часткою за умови, що кілька резидентів України разом мають 50% і більше	понад 10%
Фактичний контроль (окремо або з пов'язаними особами)	частка не має значення

Тут одразу три речі, які на практиці зчитують неправильно.

Перше. Рівно 50% – це не КІК. Формулювання «більше ніж 50 відсотків» ДПС читає буквально: якщо резидент України володіє часткою рівно 50%, компанія не визнається контрольованою – за умови відсутності інших підстав. Це підтверджено роз'ясненням у «ЗІР». Але слово «інших підстав» тут ключове: якщо у вас 50% і ще один резидент України має 10%+, спрацьовує другий критерій. А якщо ви фактично керуєте компанією – третій.

Друге. Другий критерій закриває найпоширенішу схему «розмиємо частки між своїми». Три партнери-резиденти по 20% кожен – це троє контролюючих осіб, кожен з яких зобов'язаний звітувати окремо.

Третє. Фактичний контроль – найнебезпечніший критерій, бо в ньому немає цифр. Пп. 39².1.6 ПКУ називає, зокрема: надання зобов'язуючих вказівок органам управління; ведення перемовин щодо правочинів, які потім лише формально затверджуються; довіреність на суттєві правочини строком понад рік без попереднього погодження; здійснення операцій за банківськими рахунками компанії або можливість їх блокувати; зазначення особи як засновника (бенефіціара) під час відкриття компанією рахунків.

Останній пункт варто перечитати ще раз. Ви вказали себе бенефіціаром під час відкриття рахунку іноземної компанії – і це вже самостійна підстава для висновку про фактичний контроль. Незалежно від того, скільки відсотків вам належить юридично.

Є й запобіжник: за прямою нормою пп. 39².1.6 ПКУ обов'язок доведення фактичного контролю покладено на контролюючий орган, а рішення можна оскаржити в адміністративному чи судовому порядку. Крім того, положення не застосовуються до директорів, адвокатів, аудиторів і трастових керуючих, які діють у межах професійних стандартів, – доки вони не виконують обов'язкові вказівки конкретної фізичної особи.

Ризик 1. Мораторій умовний – і це головне, чого не читають

Це найважливіший розділ статті.

Пункт 72 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (у редакції Закону № 4113-IX від 04.12.2024) передбачає, що за порушення, вчинені з 1 січня 2022 року і протягом дії воєнного стану – по останній календарний день місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, – штрафні санкції за абзацами першим – восьмим п. 120.7 ст. 120 ПКУ не застосовуються.

А тепер – умова, яка стоїть у тому ж реченні:

…за умови виконання контролюючою особою обов'язків, передбачених ст. 39² ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Це не звільнення. Це відстрочка під умовою. Юридична конструкція тут така сама, як у відкладальній обставині: доки умова не настала, санкції «сплять». Якщо умова не буде виконана – вони прокидаються за весь період з 2022 року, а не з дати прострочення.

Порахуємо на календарі. Якщо воєнний стан припиниться 31 жовтня 2026 року (поточна дата, до якої його продовжено), то шість місяців спливають орієнтовно 30 квітня 2027 року. До цієї дати треба закрити всі невиконані обов'язки за ст. 39² – за 2022, 2023, 2024, 2025 роки: подати всі неподані звіти, всі повні звіти замість скорочених, усі прострочені повідомлення про набуття/відчуження часток, додати завірені копії фінансової звітності по кожній КІК.

Реалістично воєнний стан, найімовірніше, буде продовжено ще раз – з лютого 2022 року це відбувалося регулярно. Але це якраз і є пастка: дата дедлайну рухається, і саме тому її ніхто не тримає в голові. А коли вона зафіксується, шість місяців на аудит і легалізацію документів у кількох іноземних юрисдикціях – це мало.

Що саме коштуватимуть невиконані обов'язки

Штрафи п. 120.7 ПКУ рахуються від прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня звітного року. Для звітного 2025 року це 3 028 грн, для 2026 – 3 328 грн.

Порушення (звітний 2025 рік)	Розрахунок	Сума
Неподання звіту про КІК	100 ПМ	302 800 грн
Несвоєчасне подання звіту	1 ПМ за кожен день, максимум 50 ПМ	до 151 400 грн
Неповідомлення про набуття/відчуження частки або початок/припинення фактичного контролю	300 ПМ за кожен факт	908 400 грн
Невідображення у звіті відомостей про КІК або інформації за пп. «г»–«з» пп. 39².5.3	3% доходу КІК або 25% скоригованого прибутку – що більше, максимум 1000 ПМ	до 3 028 000 грн

Це – за один звітний рік і одну компанію. Дві компанії й чотири незакриті роки перетворюють цю таблицю на цілком реальні мільйони.

І окремо – те, що мораторієм не покривається взагалі:

Сам податок. Мораторій стосується лише штрафів за п. 120.7. Зобов'язання зі сплати ПДФО і військового збору зі скоригованого прибутку КІК ніхто не відстрочував. Нерозподілений скоригований прибуток – 18% ПДФО + 5% військового збору, разом 23%. Дивіденди, фактично виплачені контролюючій особі до подання звіту, – 9% ПДФО (пп. 167.5.4 ПКУ) + 5% військового збору, разом 14%.
Абзаци 11–13 п. 120.7 ПКУ. Сплата штрафу не звільняє від обов'язку подати звіт. Більше того: неподання звіту протягом 30 календарних днів після граничного строку сплати вже накладеного штрафу тягне додатковий штраф – 5 ПМ за кожен день, до 300 ПМ. Ця норма в перелік «абзаців першим – восьмим» не входить.
Строк давності, якщо звіт не подано взагалі. За пп. 102.2.1 ПКУ грошове зобов'язання може бути нараховане без дотримання строку давності, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано. Мовчання не «сплине» через три роки – воно не спливає ніколи. Для порівняння: за п. 102.1 ПКУ загальний строк – 1095 днів, а для перевірок за статтями 39 і 39² – 2555 днів (сім років).

Ризик 2. Звільнення від податку ≠ звільнення від звітності

Найпоширеніша помилка серед власників невеликих іноземних структур.

Підпункт 39².4.2.1 ПКУ звільняє скоригований прибуток КІК від оподаткування, якщо загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи з усіх джерел не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець звітного періоду. Звільнення діє також, якщо між Україною та юрисдикцією КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування і при цьому або ефективна ставка податку на прибуток КІК не нижча за українську більш ніж на 5 в. п., або частка пасивних доходів не перевищує 50%.

Багато хто читає це як «мій оборот менший за 2 мільйони – мене це не стосується». Це неправильно.

ДПС у роз'ясненнях займає послідовну і, треба визнати, юридично обґрунтовану позицію: звільнення від оподаткування не створює підстав для нерозкриття інформації. Зокрема:

Звіт подається у повній формі з відображенням умов звільнення.
Графи 31–33 (перелік операцій КІК з нерезидентами – пов'язаними особами, з нерезидентами з «низькоподаткового» переліку КМУ та з нерезидентами організаційно-правових форм за переліком КМУ) заповнюються, якщо є показники. Ст. 39² ПКУ не встановлює для звільнених КІК жодних послаблень щодо розкриття.
Графи 29–34 підлягають заповненню, навіть якщо прибуток звільнений або компанія взагалі не вела діяльності.
Додаток КІК до декларації подається незалежно від наявності об'єкта оподаткування; за відсутності показників у відповідних рядках проставляються нулі або прочерки.
Навіть якщо у КІК збиток, звіт подається, а у графах 23–24 зазначаються від'ємні числа.

Практичний наслідок жорсткий. Штраф за невідображення інформації (до 1000 ПМ = 3 028 000 грн) прив'язаний саме до пп. «г»–«з» пп. 39².5.3 ПКУ – тобто до тих самих граф, які багато хто не заповнює, вважаючи, що «звільнений прибуток нічого декларувати не треба». Ризик тут об'єктивно вищий, ніж за неподання звіту.

Ризик 3. «Фактичний контроль = 100%» – тлумачення ширше за текст закону

Тут починається частина, де позиція податкової виходить за межі буквального тексту ПКУ. Це варто розуміти обом сторонам – і тим, хто планує структуру, і тим, хто готується сперечатися.

У «ЗІР» на питання, як визначати частку особи, яка здійснює фактичний контроль, не володіючи формально нічим, ДПС відповідає:

Розмір частки, яка набувається незалежно від формального володіння, при здійсненні фактичного контролю над КІК прирівнюється до 100 відсотків.

Тепер погляньмо в текст ПКУ. Правило про 100% міститься в пп. 39².1.4 і сформульоване саме для ланцюгів володіння: «У разі якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків». Аналогічно – правило про фактичне володіння понад 50% через ланцюг.

Водночас пп. 39².2.2 ПКУ визначає об'єкт оподаткування як частину скоригованого прибутку, «пропорційну частці, якою володіє або яку контролює» особа.

Тобто ДПС поширює правило, написане для розрахунку опосередкованого володіння в ланцюгу, на випадок прямого фактичного контролю без будь-якого володіння. Аргумент на користь такого підходу є – інакше норма про фактичний контроль була б беззмістовною, бо базу оподаткування неможливо було б визначити. Але це саме системне тлумачення, а не буквальна норма.

Що це означає практично. Якщо ДПС визнає вас особою, яка здійснює фактичний контроль, вам донарахують ПДФО і військовий збір зі 100% скоригованого прибутку компанії, у якій ви формально не маєте ані частки, ані посади. Захист будується на двох речах: обов'язок доведення фактичного контролю лежить на контролюючому органі (пряма норма пп. 39².1.6 ПКУ), і сам розмір частки в 100% при прямому фактичному контролі з тексту закону прямо не випливає.

Ризик 4. «Один із подружжя визнає себе контролером» – позиція ДПС ширша за ПКУ

Типова ситуація з роз'яснень: чоловік володів 100% іноземної компанії, у 2025 році передав 50% дружині, фактичне управління здійснює лише він і визнає себе єдиним контролером. Питання: чи має дружина подавати повідомлення і звіт?

Відповідь ДПС – ні, не має. Звіт подає чоловік.

Логіка ДПС спирається на останній абзац пп. 39².1.2 ПКУ: особа не визнається контролюючою, якщо інша особа визнає себе контролюючою в розмірі 100% і на неї покладається зобов'язання щодо оподаткування скоригованого прибутку в повному обсязі.

А тепер точний текст ПКУ:

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою…

Ключові слова – «в іншій юридичній особі – резиденті України». Норма писалася під ситуацію, коли фізособа володіє іноземною компанією через українське ТОВ, і щоб не оподатковувати той самий прибуток двічі, обов'язок покладається на ТОВ. У роз'ясненні щодо подружжя ДПС цей кваліфікуючий елемент не згадує і застосовує звільнення до двох фізичних осіб напряму.

Це роз'яснення на користь платника. Але спиратися на нього беззастережно ризиковано з двох причин.

Перша. Матеріали «ЗІР» – не індивідуальна податкова консультація. Захист від відповідальності за ст. 53 ПКУ дає саме ІПК, надана конкретному платнику, або узагальнююча податкова консультація Мінфіну. Загальнодоступне роз'яснення в «ЗІР» такої сили не має і може бути змінене «заднім числом» без будь-якої процедури.

Друга. Спрацьовує пп. 39².1.4 ПКУ: для визначення розміру частки враховуються не лише власні права особи, а й частки, що належать будь-яким пов'язаним особам. Подружжя – пов'язані особи. Тобто за буквальним прочитанням дружина з 50% плюс частка пов'язаної особи (чоловіка, 50%) – це 100%, і формально вона підпадає під перший критерій.

Практичний висновок: якщо ви розділили частку в іноземній компанії між подружжям і плануєте, що звітує лише один – оформіть це індивідуальною податковою консультацією, а не посиланням на «ЗІР». Вартість ІПК незрівнянно менша за 908 400 грн штрафу за неподане повідомлення.

Ризик 5. Тонка межа між «помилкою» і «невідображенням»

Ще одне роз'яснення ДПС, яке звучить заспокійливо і тому небезпечне.

На питання, чи є відповідальність за подання повідомлення або звіту з помилками – щодо розміру частки контролю, адреси КІК, середньозваженого валютного курсу – ДПС відповідає коротко: ні, не передбачена. Чинна редакція п. 120.7 ПКУ дійсно не містить складу «зазначення недостовірної інформації».

Але поруч ДПС сама ж наводить абзац п'ятий п. 120.7 ПКУ – штраф до 1000 ПМ за невідображення відомостей щодо наявних КІК та інформації за пп. «г»–«з» пп. 39².5.3 ПКУ. І окремо застерігає, що некоректний валютний курс може викривити показник графи 22 і вплинути на правильність визначення об'єкта оподаткування.

Межа між «помилковою цифрою» і «невідображенням» у законі не проведена. Заниження частки з 60% до 40% – це помилка в графі (штрафу немає) чи невідображення інформації про розмір частки (штраф до 3 млн грн)? Кваліфікація залежить від того, як ситуацію оцінить конкретний ревізор, а потім – суд.

Практичний алгоритм тут простий і прямо описаний у Порядку № 254: до граничного строку – новий звіт з позначкою «звітний новий», після граничного строку – уточнюючий звіт. У повідомленні помилку виправляють, надіславши виправлене повідомлення з поясненням у графі 24. Виправляти дешевше, ніж сподіватися на роз'яснення, яке не має сили ІПК.

Ризик 6. Виїзд за кордон не знімає обов'язку

Два джерела, які дають однакову відповідь.

Позиція ДПС. Якщо фізична особа була резидентом України у звітному періоді КІК, вона зобов'язана подати звіт за цей період – навіть якщо на дату подання звіту вона вже визначила себе резидентом іншої країни.

Позиція судів. Справа № 280/3288/24 (Запорізький окружний адміністративний суд – 18.06.2024, Третій апеляційний адміністративний суд – жовтень 2024 року; реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 122412279). Позивачка, яка перебувала в Німеччині під тимчасовим захистом, оскаржувала індивідуальну податкову консультацію щодо обов'язку подавати звіти про КІК. Суд сформулював позицію прямо: перебування особи за межами території України та отримання тимчасового захисту не є підставою для визнання такої особи нерезидентом України. Апеляційну скаргу відхилено, Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження ухвалою від 05.11.2024.

Окремо варто мати на увазі справу № 140/717/25 (Волинський окружний адміністративний суд – 10.04.2025, Восьмий апеляційний адміністративний суд – 02.07.2025; реєстраційний номер рішення – 128580770). Українське ТОВ і естонська компанія оскаржували податкове повідомлення-рішення на 100 000 грн за неоформлене постійне представництво. Засновник керував естонською компанією з території України, і суд визнав це ознаками постійного представництва – попри те, що звіти про КІК за 2022–2023 роки були подані. Тобто сумлінне звітування за КІК не закриває окремий ризик донарахування податку на прибуток через постійне представництво.

І ще одне з роз'яснень: компанії, зареєстровані в російській федерації та республіці білорусь, звітувати також потрібно – втрата фактичного контролю через агресію сама по собі не звільняє від подання звіту й копій фінансової звітності. Звільнення можливе лише через механізм п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ – за наявності рішення контролюючого органу про неможливість виконання податкових обов'язків.

Як податкова взагалі дізнається про вашу компанію

Ілюзія «мене не знайдуть» була реалістичною до 2024 року. Зараз працюють три канали одночасно.

1. CRS – автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Перший обмін відбувся у 2024 році – дані Україні надали 50 юрисдикцій. За звітний 2024 рік ДПС здійснила обмін уже з 71 іноземною юрисдикцією – на 21 більше, ніж роком раніше. Серед нових учасників – ОАЕ, Австрія, Німеччина, Швейцарія. Дані Німеччини та Швейцарії (за 2025 рік) надходять у 2026 році.

2. Пряме інформування з боку банків і держорганів. Пп. 39².6.3 ПКУ: якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк, фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг чи емітент електронних грошей виявили факти володіння резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, вони зобов'язані повідомити ДПС засобами електронного зв'язку не пізніше п'яти робочих днів з дня виявлення.

3. Запити і перевірки. Пп. 39².6.1 ПКУ дозволяє надіслати запит, якщо є підстави вважати, що особа є контролюючою і не подала звіт або що у звіті недостовірні дані. На відповідь – два місяці з дня отримання запиту (пп. 39².6.2). На надання письмового аудиторського висновку, що підтверджує фінансову звітність КІК, ДПС відводить, за власним роз'ясненням, один місяць, тобто не пізніше 30 календарних днів з дати отримання запиту. Ненадання відповіді – самостійна підстава для документальної перевірки контролюючої особи (пп. 39².6.4.1).

Що дає цей інструментарій у цифрах: за підсумками 2025 року кількість задекларованих КІК зросла на 26%, кількість контролерів – на 17%, а надходження від самостійного коригування контролерами КІК склали 87,1 млн грн проти 4,5 млн грн роком раніше – зростання майже у двадцять разів. За даними ДПС, майже 80% додаткового фінансового результату у сфері міжнародного оподаткування забезпечено саме інформацією, отриманою в межах міжнародного обміну. Для масштабу: за перші два звітні роки (2022–2023) було подано 39 058 звітів від 15 698 контролерів щодо 23 689 компаній у 119 країнах, а сума нарахованих за результатами декларування податків перевищила 2 млрд грн.

Що робити зараз: практичний чекліст

Крок 1. Зафіксуйте власний статус за кожен рік окремо – 2022, 2023, 2024, 2025. Резидентство змінюється, частки змінюються, критерії за перехідними положеннями (п. 54 підрозділу 10 розділу XX ПКУ) для 2022–2023 років були іншими: замість «понад 10%» діяв поріг «25 і більше відсотків».

Крок 2. Перевірте повідомлення, а не лише звіти. Це найдорожчий і найчастіше забутий обов'язок – 300 ПМ за кожен факт. Повідомлення подається протягом 60 днів з дати, визначеної законодавством країни реєстрації компанії (не з дати нотаріального посвідчення договору). Окремо – при ліквідації КІК: статус контролера втрачається з дати внесення запису про ліквідацію до реєстру іноземної держави, і з цієї дати починається відлік 60 днів.

Крок 3. Закрийте скорочені звіти повними. Якщо ви подали скорочений звіт за 2025 рік, повний звіт треба подати до 31 грудня 2026 року. Якщо оподатковуваний дохід при цьому збільшується – до тієї ж дати подається уточнююча декларація, і штрафні санкції та пеня в цьому разі не застосовуються (пп. 39².5.4 ПКУ). Це прямо передбачений законом «безпечний коридор» – ним варто користуватися.

Крок 4. Замовте фінансову звітність КІК заздалегідь. Копії подаються в електронному вигляді, засвідчені відповідно до п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 і підписані КЕП підписанта звітності. Якщо фінансовий рік КІК не збігається з календарним, окремо перевірте, який рік є вашим першим звітним періодом.

Крок 5. Спірні позиції закрийте ІПК. Розподіл часток у сім'ї, кваліфікація фактичного контролю, статус трасту, звільнення за критерієм 2 млн євро при кількох компаніях – усе, де ви спираєтеся на «ЗІР», а не на текст закону, має бути підкріплене індивідуальною податковою консультацією за ст. 52 ПКУ.

Крок 6. Порахуйте свій дедлайн від дати завершення воєнного стану. Шість місяців – це строк на аудит, переклад, легалізацію та подання документів у кількох юрисдикціях. Починати за місяць до кінця – свідомо не встигнути.

FAQ

У мене іноземна компанія без діяльності та без доходів. Звітувати треба? Так. Звіт про КІК подається незалежно від наявності доходів і об'єкта оподаткування. Додаток КІК до декларації також подається – у рядках розділів «Показники» та «Податкові зобов'язання» проставляються нулі або прочерки. Відсутність діяльності звільняє від податку, але не від звітності.

Дохід моїх КІК менший за 2 млн євро. Мені точно нічого не загрожує? Загрожує штраф за невідображення інформації. Звільнення за пп. 39².4.2.1 ПКУ стосується лише оподаткування прибутку. Повний звіт з переліком операцій із нерезидентами – пов'язаними особами (графи 31–33) подавати все одно потрібно, і саме за їх незаповнення передбачений найбільший штраф – до 1000 прожиткових мінімумів.

Я живу за кордоном третій рік. Я ще резидент України? Ймовірно, так. За позицією ДПС обов'язок подати звіт зберігається, якщо ви були резидентом України у звітному періоді КІК, – навіть якщо на дату подання ви вважаєте себе резидентом іншої країни. Судова практика (справа № 280/3288/24) виходить із того, що перебування за кордоном і тимчасовий захист самі по собі не роблять особу нерезидентом. Зміна резидентства – це окрема процедура з доказовою базою, а не наслідок факту проживання.

Воєнний стан – значить, штрафів немає? Штрафи за абзацами 1–8 п. 120.7 ПКУ дійсно не застосовуються – але за умови, що ви виконаєте всі обов'язки за ст. 39² ПКУ протягом шести місяців після припинення воєнного стану. Якщо не виконаєте, санкції нараховуються за весь період починаючи з 2022 року. Крім того, мораторій не стосується самого податку – ПДФО і військового збору зі скоригованого прибутку.

Я подав звіт з помилкою в розмірі частки. Що робити? Подати уточнюючий звіт (якщо граничний строк минув) або звіт з позначкою «звітний новий» (якщо не минув). Формально п. 120.7 ПКУ не передбачає відповідальності за недостовірну інформацію в графах – так відповідає ДПС. Але межа між «помилкою» і «невідображенням інформації» в законі не проведена, тому виправлення завжди дешевше за спір.

Компанія зареєстрована в рф. Я втратив над нею контроль. Звітувати? За позицією ДПС – так, звіт і копії фінансової звітності подаються. Звільнення від відповідальності можливе через механізм неможливості виконання податкових обов'язків (п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ) – за наявності відповідного рішення контролюючого органу.

Скільки коштує проігнорувати все це? За один звітний 2025 рік і одну компанію: 302 800 грн за неподання звіту, до 151 400 грн за прострочення, 908 400 грн за кожне неподане повідомлення, до 3 028 000 грн за невідображення інформації. Плюс сам податок – 23% з нерозподіленого скоригованого прибутку (18% ПДФО + 5% військового збору). Якщо звіт не подано взагалі, строки давності за пп. 102.2.1 ПКУ не застосовуються.

Висновок

Половина звітів за 2025 рік подані у скороченій формі. Це не про недисциплінованість платників – це про те, що система вимагає від приватної особи зібрати, засвідчити й перекласти фінансову звітність іноземної компанії у строк, який не збігається з корпоративними календарями більшості юрисдикцій.

На цю структурну проблему наклався мораторій, який усі прочитали як пільгу, а він – розстрочка. Він не прощає порушення, а складає їх у стос, який доведеться розібрати за шість місяців після завершення воєнного стану. Разом з тим ДПС отримала робочий інструмент виявлення: 71 юрисдикція в обміні CRS у 2025 році, обов'язок банків повідомляти про виявлені частки протягом п'яти робочих днів і зростання надходжень від самостійних коригувань майже у двадцять разів.

Це поєднання – відкладений штраф плюс різко зросла ймовірність виявлення – і є справжнім змістом ситуації з КІК у 2026 році. Найдорожча помилка тут не арифметична. Вона в тому, щоб прочитати слово «мораторій» і на цьому зупинитися.

КІК у 2026 році: джерела

Нормативні акти

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI: ст. 39² (пп. 39².1.2, 39².1.4, 39².1.6, 39².2.2, 39².3, 39².4.1, 39².4.2, 39².5.2–39².5.5, 39².6.1–39².6.4), п. 120.7 ст. 120, п. 170.13 ст. 170, ст. 102, п. 54, п. 69.1, п. 72 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»
Закон України від 04.12.2024 № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»
Закон України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік»
Наказ Мінфіну від 25.08.2022 № 254 (форма Звіту про КІК, скорочена форма, Порядок заповнення)
Наказ Мінфіну від 22.09.2021 № 512 (форма та порядок надсилання Повідомлення про КІК)
Наказ Мінфіну від 02.10.2015 № 859 (форма декларації про майновий стан і доходи, додаток КІК)
Постанова КМУ від 04.07.2017 № 480 (перелік організаційно-правових форм нерезидентів)
ДСТУ 4163:2020 «Вимоги до оформлювання документів», п. 5.26