Захист від будівельних афер: приклад Індії - підняття корпоративної вуалі

Незважаючи на намагання законодавця врегулювати будівництво багатоквартирних будинків, щоб захистити потенційних покупців квартир, виникають ситуації, коли інвестори-невдахи не знають як повернути вкладені кошти. Варіанти захисту споживачів можна пошукати в світі. Розглянемо один з них.

Класичний розвиток подій у такій ситуації виглядає так:

• підприємство, яке приймає кошти за майбутні квартири - банкрут;

• ошукані мешканці збирають ініціативні групи і щось вимагають в місцевої влади, яка “розводить руками”;

• правоохоронці “роблять вигляд”, що проводять розслідування проти власників і посадових осіб банкрута;

• а останні “роблять вигляд”, що шукають шляхи для погашення своїх боргів.

На цьому, дуже часто, все й завершується. Згадайте вже стару історію з “Еліта-центр” чи ще зовсім нову - з паном Микитасем.

Але можна діяти не стандартно.

Схожі ситуації бувають не лише в Україні, а й, наприклад, - в Індії. Але в Індії, захищаючи права споживачів, судові органи не зупиняє правило так званої “корпоративної завіси”, коли засновники юридичної особи не відповідають за її зобов'язаннями і навпаки.

Що відбулося в Індії?

Нещодавно Національний судовий трибунал щодо компаній (NCLT) у справі Yadubir Singh Sajwan & Ors проти Som Resorts розпочав провадження про банкрутство забудовника, піднявши корпоративну завісу, і постановив, що маркетингове агентство (яке приймало платежі) для проекту) і Som Resorts (забудовник) перебували під спільним управлінням. При цьому суд відкинув усталену доктрину «окремої юридичної особи».

Забудовнику не помогло, навіть, твердження, що він отримав лише незначну суму від того, що покупці квартир заплатили маркетинговому агентству.

Суд вирішив, що угода купівлі-продажу житла була укладена для внутрішніх справ корпорації до якої входив забудовник і маркетингове агентство. А позивачі не були заінтересовані в укладенні договору саме з маркетинговим агентством і не могли вплинути на умови контракту в цій частині.

Суд вказав, що хоча «доктрина підняття корпоративної завіси» є винятком із окремої корпоративної особистості компанії, це добре відомий і застосовуваний принцип, коли захист суспільних інтересів має першорядне значення та/або юридична особа не виконує своїх юридичних зобов'язань . Проколювання корпоративної вуалі є життєво важливим для того, щоб не зловживати принципом чіткої корпоративної індивідуальності.

До таких висновків суддів спонукало й те, що у цьому випадку керівник боржника-забудовника, також, був призначений директором у раді CSL (маркетингового агентства, яке брало гроші в інвесторів). Тому NCLT (трибунал) підняв корпоративну завісу Корпоративного боржника та постановив, що Corporate Debtor і CSL керувалися прямо чи опосередковано однією особою. Корпоративний боржник просто використав іншу юридичну особу, тобто CSL, щоб укласти угоди між забудовником і покупцем та стягнути гроші з позивачів з прихованою метою приховати справжню операцію.

Детальніше про описану ситуацію в Індії читайте тут.

А що в Україні?

Верховний Суд неодноразово застосовував доктрину підняття корпоративної завіси (невизнання самостійної правосуб'єктності юридичної особи, відокремленості її майна від майна учасників), зокрема, вирішуючи питання відповідальності за завдану шкоду (див. постанови Верховного Суду від 17.06.2021 у справі N 826/11415/16, від 30.06.2021 у справі N 916/1914/20, від 04.08.2021 у справі N 910/10900/19, від 15.06.2022 у справі N 905/671/19).

Найвідомішим і найновішим випадком є постанова від 20 липня 2022 року у справі 910/4210/20. У цій справі суд акції ПАТ «Промінвестбанк» формальним власником яких був ДКР "ВЕБ.РФ" визнав майном Росії.

Судді прийшли до висновку, якщо юридична особа фактично виконує функції державного органу, тобто є alter ego ("другим я") такої держави, на майно, формально належне такій юридичній особі, може бути звернене стягнення за боргами держави. У цьому випадку суд нехтує формальною відокремленістю майна юридичної особи від майна держави.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини підняття корпоративної завіси може відбуватися у випадках, коли учасник юридичної особи володіє значною часткою у статутному капіталі (значним пакетом акцій), що дозволяє йому одноосібно формувати волю юридичної особи, коли такий учасник є активним, впливає на справи компанії, бере участь в оперативному управлінні (на відміну від учасника, який не бере участі в управлінні компанією і лише очікує на дивіденди). Тобто в усіх тих випадках, коли компанія та акціонер нерозривно пов'язані між собою (ідентифікуються як одне ціле) і було б їх штучним відокремлення (з урахуванням відмінностей в обставинах справи див. рішення ЄСПЛ у справі "Альберт і інші проти Угорщини" (ALBERT AND OTHERS v. HUNGARY від 07.07.2020, пункти 138-157, заява N 5294/14), у справі "Лекіч проти Словенії" (LEKIC v. SLOVENIA від 11.12.2018, заява N 36480/07).

Мета зняття корпоративної завіси полягає у врегулюванні дисбалансу інтересів, що виникає між учасниками правовідносин внаслідок зловживання обмеженою відповідальністю або автономністю корпорації.

Які перспективи в постраждалих покупців квартири?

Україна переможе ворога! Україна незмінно буде дотримуватися європейських цінностей і правил (якщо ви здивовані, чому говорячи про європейські цінності, ми навели приклад Індії - Індія входить до країн Британської співдружності і там діє Англійське право) не лише на папері, поступово відходячи від радянського формалізму.

Але це мають робити не лише суди та державні органи - так діяти повинен кожен з нас.

Тому, щоб в ошуканих інвесторів був шанс на справедливу сатисфакцію - потрібно не “оббивати пороги” органів влади, а шукати і домовлятися про співпрацю з фаховими юристами чи адвокатами.

Практичні поради.

Шукайте хто є реальним власником і управлінцем фірми-банкрута, з якою ви уклали договір. Детальніше "як діяти і що робити" можете дізнатися тут.