Державна допомога і податки: як ЄС змінює правила гри?

Протягом останніх років суди Європейського Союзу дедалі частіше звертають увагу на взаємозв'язок між податковими режимами держав-членів і правилами державної допомоги. Нещодавні рішення у справах Apple, Engie та Fiat стали переломними у формуванні підходів до оцінки податкових пільг. Вони не лише визначили рамки дозволеного для держав, а й окреслили нові виклики для бізнесу.

Apple: як Ірландія втратила 13 мільярдів євро

Історія справи Apple почалася ще у 2016 році, коли Європейська комісія зобов’язала Ірландію стягнути з корпорації 13 мільярдів євро несплачених податків. Комісія визнала, що Ірландія надавала Apple вибіркові податкові пільги, які суттєво спотворювали конкуренцію. Податкові угоди дозволяли корпорації розподіляти прибуток між «бездержавними» компаніями, що не підлягали оподаткуванню ні в Ірландії, ні в інших країнах.

Спочатку у 2020 році Загальний суд ЄС скасував це рішення, заявивши, що Комісія не надала достатніх доказів вибірковості пільг. Однак у 2024 році Суд ЄС відновив позицію Комісії, наголосивши, що такі податкові рішення підривали засади справедливості на внутрішньому ринку. Суд також уточнив, що навіть у межах фіскального суверенітету держави не можуть ігнорувати правила конкуренції, якщо їхні податкові режими створюють економічні переваги, недоступні іншим компаніям.

Engie: податкові пільги як приклад зловживання?

Справу Engie розглядав Суд ЄС у контексті податкових рішень, які надавали пільги компаніям французької енергетичної групи у Люксембурзі. Європейська комісія доводила, що так звані «нульові відсоткові кредити» (ZORA) були прикладом вибіркових переваг.

Суд, однак, не підтримав Комісію, підкресливши, що довідкова база для оцінки вибірковості була визначена неправильно. Більше того, Комісія не змогла довести, що ці податкові рішення суттєво відхилялися від національних правил Люксембургу. Це рішення стало попередженням для Комісії: недостатня увага до деталей у розслідуванні може коштувати результату у суді.

Fiat: коли трансфертне ціноутворення стає проблемою

У справі Fiat Суд ЄС зосередився на методологіях трансфертного ціноутворення, які застосовувалися для розрахунку оподатковуваного прибутку в Люксембурзі. Комісія стверджувала, що методики, затверджені податковими органами країни, не відповідали ринковим умовам.

Суд ЄС погодився з Комісією, зазначивши, що національні податкові режими повинні дотримуватись принципу рівного ставлення до всіх компаній — незалежно від їхньої інтеграції чи автономності. Водночас було встановлено високий поріг для доказування порушень: Комісія повинна надавати чіткі й переконливі докази явної невідповідності методів трансфертного ціноутворення ринковим умовам.

Що це означає для бізнесу і держав?

Ці рішення окреслюють нову реальність для компаній і податкових органів. Бізнес має ретельно оцінювати податкові рішення, щоб уникати ризиків визнання їх державними допомогами. Для держав-членів це сигнал про те, що фіскальна політика повинна бути прозорою і не створювати привілейованих умов для окремих компаній.

Суд ЄС чітко дав зрозуміти: правила конкуренції є основою функціонування єдиного ринку, і навіть податкові режими мають їм відповідати.

Висновок.

Державна допомога і податки: як ЄС змінює правила гри?

Рішення у справах Apple, Engie та Fiat підтверджують, що ЄС активно бореться із вибірковими податковими режимами, які можуть спотворювати ринок. Це вимагає від держав-членів більше уваги до узгодження податкових політик з принципами рівного ставлення. Для бізнесу це нагадування про важливість прозорості та економічної обґрунтованості їхніх фінансових схем.

Розвиток практики державної допомоги в податках — це виклик, але водночас і можливість для створення більш рівних умов для всіх учасників ринку.

Примітка: Стаття "Державна допомога і податки: як ЄС змінює правила гри?" підготовлена на основі матеріалу «State aid & Taxation: An overview of EU and national case law», який містить аналіз останніх рішень Суду ЄС у справах Apple, Engie та Fiat. Оригінальний матеріал розкриває ключові юридичні принципи та наслідки для податкової політики держав-членів ЄС і транснаціональних компаній.