Відшкодування шкоди та групові позови: позиція Суду ЄС щодо ефективного судового захисту

Суд ЄС про колективні позови проти картелів

28 січня 2025 року Суд Європейського Союзу виніс важливе рішення у справі C-253/23 | ASG 2, яке може суттєво вплинути на практику колективного відшкодування шкоди, спричиненої картелями. Суд розглядав питання, чи відповідає заборона групових позовів принципу ефективності, якщо інші механізми колективного судового захисту відсутні. Це рішення має значення не лише для Німеччини, де розглядалася справа, а й для всіх країн ЄС, зокрема для України, яка поступово імплементує європейські правові норми.

Суть справи

Тридцять дві лісопильні компанії з Німеччини, Бельгії та Люксембургу заявили, що зазнали збитків через картельну змову, яка діяла з 2005 по 2019 рік на рівні федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія (Німеччина). Ці компанії передали свої права на компенсацію юридичній компанії ASG 2, яка, як надавач юридичних послуг, подала груповий позов до німецького суду.

Однак німецька влада оскаржила можливість ASG 2 представляти інтереси потерпілих, посилаючись на німецьке законодавство, яке, згідно з окремими судовими рішеннями, забороняє групові позови у справах про порушення конкуренційного права.

Рішення Суду ЄС про відшкодування шкоди

Суд ЄС наголосив, що кожна особа, яка зазнала збитків від порушення конкуренційного законодавства, має право на повне відшкодування шкоди. Хоча держави-члени ЄС можуть самостійно визначати правила реалізації цього права, вони повинні враховувати принцип ефективності.

Якщо національне законодавство не передбачає жодного іншого механізму колективного позову та індивідуальні позови є надмірно складними або фактично неможливими, то заборона групового позову може суперечити праву ЄС.

У такому випадку національний суд повинен:

1. Знайти тлумачення національного законодавства, яке узгоджується з правом ЄС.

2. Якщо узгоджене тлумачення неможливе, суд зобов’язаний не застосовувати норму, яка забороняє групові позови.

Юридичний коментар

Аналізуючи це рішення, Mariya Serafimova, помічник генерального адвоката Дж. Кокотт у Суді Європейського Союзу, зазначає:

"Фактично Суд визначає критерії, за якими національні суди мають оцінювати, чи порушує національне законодавство принцип ефективності (див. пункти 84 і 94). Це має місце, коли немає інших засобів у національному праві для об'єднання індивідуальних вимог, а здійснення права на компенсацію через індивідуальний позов є надмірно складним або неможливим. Це питання підлягає оцінці національними судами."

Це рішення не залишило байдужими й інших фахівців. Зокрема, Assimakis Komninos, партнер у White & Case LLP, прокоментував так:

"Загадкове рішення – дозвольте трохи його "перекласти": (i) (Принцип ефективності ЄС не вимагає обов’язкової наявності колективних позовів (пункти 85-86)! ВАУ! Якби Суду поставили це питання на початку 2000-х, я не впевнений, що відповідь була б такою ж. (ii) Принцип ефективності набуває значення лише в тому випадку, якщо доведено, що національне право не передбачає жодної іншої можливості об’єднання індивідуальних позовів, яка забезпечувала б ефективність реалізації права на відшкодування шкоди, а подання індивідуального позову є неможливим або надмірно складним, що зрештою позбавляє потерпілих їхнього права на ефективний судовий захист. Найважливішим пунктом рішення є пункт 84. (iii) Навіть якщо принцип ефективності застосовується, національні правила все одно можуть регулювати «в інтересах захисту осіб діяльність постачальників таких послуг зі стягнення, зокрема для гарантування якості цих послуг, об’єктивного та пропорційного характеру винагороди, яку отримують такі постачальники, а також для запобігання конфліктам інтересів і зловживанням у процесуальній поведінці» (пункт 87). Вважаю, що це є непрямим відхиленням американської комерційної моделі колективних позовів.

Вплив на Україну

Українське законодавство також стикається з проблемами у сфері колективних позовів. Це рішення може стати додатковим аргументом у дискусіях щодо реформування механізмів судового захисту прав споживачів та підприємств, постраждалих від антиконкурентних дій.

З огляду на євроінтеграційні процеси, варто переглянути правові обмеження щодо групових позовів в Україні, щоб забезпечити відповідність принципам ефективності та судового захисту, які закріплені у праві ЄС.