Відповідальність за помилки в заявах-приєднання на газ
- Owner
- 24 черв. 2024 р.
- Читати 3 хв
Оновлено: 25 черв. 2024 р.
Чи повинен споживач природного газу нести відповідальність за невідповідність його персоніфікованих даних в заяві-приєднання до типового договору, яка складалася оператором ГРМ (облгазом чи філією Газмереж)?
В умовах сучасного ринку газопостачання споживачі часто стикаються з низкою проблем, пов'язаних із укладанням договорів на розподіл природного газу. Однією з таких - є відповідальність за невідповідність персоніфікованих даних у заявах-приєднання до типових договорів, які формуються операторами газорозподільних мереж (облгазами).
Незважаючи на те, що загальноприйнятим правилом є відповідальність особи за підписаний нею документ, практика свідчить про те, що оператори ГРМ часто зловживають цим принципом, направляючи на підпис споживачам заяви з помилками. Це створює підґрунтя для можливих маніпуляцій та неправомірних донарахувань. У цьому контексті важливим є останнє рішення Верховного Суду України, яке захищає права споживачів та встановлює нові правові стандарти в галузі газорозподілу.
Для розуміння: заява-приєднання - складена за встановленою формою письмова заява споживача, що засвідчує його волевиявлення на приєднання до договору розподілу природного газу та містить персоніфіковані дані споживача та його об`єкта.
За загальним правилом, всім відомо, що особа, яка поставила свій підпис на будь якому документі несе відповідальність за інформацію, яка в ньому міститься. Цим правилом користувалися, так звані, облгази, а зараз ТОВ “Газорозподільні мережі України”, забуваючи про те, що саме вони направляють споживачам на підпис сформовані заяви-приєднання.
Споживачі не несуть відповідальності за підключення газових приладів, погоджених оператором ГРМ, але не включених до заяви через помилки оператора.
Адже, дуже зручно виходить:
оператор ГРМ сформував заяву-приєднання з помилками (спеціально чи через “людський фактор”);
направив заяву-приєднання споживачеві на підпис, споживач підписав (споживач фактично не може її не підписати, бо іншого оператора ГРМ, який би забезпечив йому розподіл природного газу в області, немає. І, загалом, споживач не зобов'язаний розбиратись в технічних нюансах газопостачання, тому невідповідності може й не помітити, довіряючи наче професіоналам в цій сфері);
за деякий час до споживача приходять працівники облгазу (не одразу, мабуть чекають, щоб часу пройшло довше, адже дорахунок вийде більшим), встановлюють, наприклад, несанкціоноване підключення газових приладів (які самі прийняли в експлуатацію, але так сталося, що забули прописати в заяві-приєднання) складають акти про порушення і здійснюють донарахування об'єму (обсягу) природного газу.
Чи повинен споживач природного газу нести відповідальність за невідповідність його персоніфікованих даних в заяві-приєднання до типового договору?
Відповідь надав Верховний Суд, розглядаючи справу №914/129/23.
Суть спору:
У 2012 році АТ "Львівгаз" тричі проводило повірку лічильника газу на об`єкті споживача, а під час останньої повірки серед проведених замінило лічильник типорозміру G16 на типорозміру G10.
У 2016 році споживач, підписавши заяву-приєднання, уклав з АТ "Львівгаз" типовий договір розподілу природного газу, затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
У 2020 році АТ "Львівгаз" провело чергову повірку лічильника типорозміру G10.
04.10.2022 працівники АТ "Львівгаз" склали акт про порушення споживачем природного газу вимог Кодексу газорозподільних систем, а саме несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів, пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку). На підставі вказаного акта комісія товариства ухвалила рішення про нарахування об`єму необлікованого природного газу на суму 415 999,60 грн.
Споживач, не погодившись з актом АТ "Львівгаз" про порушення від та його рішенням, звернулося до суду з позовом про визнання їх недійсними та незаконними, а також про стягнення моральної шкоди.
Верховний Суд став на захист справедливості і споживача. У постанові від 27.03.2024 року, зазначивши таке:
“Верховний Суд вважає за необхідне застосувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), тобто в цьому випадку АТ "Львівгаз", яке сформувало Додаток 4 та включило до нього неправильні персоніфіковані дані, несе ризик, пов'язаний з наявністю такої умови. Верховний Суд дійшов висновку, що споживач не несе відповідальності за підключення інших газових приладів, аніж ті, що зазначені у заяві-приєднанні до Типового договору у разі, якщо підключення таких газових приладів раніше вже було погоджено Оператором ГРМ.”.
Верховний Суд чітко визначив відповідальність оператора ГРМ за невідповідність персоніфікованих даних у заявах-приєднання, сформованих самим оператором. Застосування принципу contra proferentem стало ключовим аргументом, що слова договору повинні тлумачитися проти тієї сторони, яка їх складала. Це рішення захищає споживачів від неправомірних дій монополістів у газорозподільній сфері, які використовували помилки у заявах для необґрунтованих донарахувань та штрафів. Таким чином, споживачі не несуть відповідальності за підключення газових приладів, погоджених оператором ГРМ, але не включених до заяви через помилки оператора. Це рішення встановлює важливий прецедент, який підвищує рівень захисту прав споживачів і обов’язки операторів ГРМ щодо забезпечення точності та правильності даних у документах.
Comentários